Цього дня – Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, одне з дванадесятих свят.

Торжество встановлено на честь приведення Богоматері в Єрусалимський храм для присвячення Господу. Євангеліє нічого не згадує про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято Різдва й Успіння Божої Матері, засноване на святому переданні Церкви, але відповідно до традицій літературного жанру додані докладніші дані з біблійних книг, що мають прообразне значення.

Коли Діві Марії виповнилося три роки, її родителі Йоаким і Анна вирішили виконати свою обітницю перед Творцем. У супроводі батьків, родичів, ровесниць, із запаленими свічками в руках і співаючи псалми, Марію повели до храму.

За переданням, Пречиста виховувалась у середовищі благочестивих дів при Божому домі, читала Священне Писання, займалася рукоділлям, молилася та росла у любові до Всевишнього. Щоправда, у Новому Завіті про це нічого не сказано: про юні роки Богородиці оповідає лиш апокриф ІІ ст. («Протоєвангеліє Якова»).

У православному календарі свято з’явилося доволі пізно. Деякі дослідники пов’язували це з будівництвом у 543 р. імператором Юстиніаном нового храму на честь Богородиці в Єрусалимі. Спочатку відзначали цю подію без особливої урочистості, та її значимість зросла у VIII ст. У працях святителів Тарасія і Германа Константинопольських зустрічається таке означення: «світле і преславне торжество». До дванадесятих віднесли тільки після XIV ст.

Цього дня читається Послання апостола Павла до євреїв, де розповідається, як була побудована скинія заповіту – прообраз Богородиці.

Із Введення розпочинається підготовка до Різдва: у храмах на святкових відправах виконують піснеспів «Христос народжується – славте, Христос з небес – зустрічайте», церковні співці розпочинають репетиції колядок.