Mykola Baldeckyj fell asleep in the Lord on Wednesday morning, October 9, 2024. He would have been 94 on Oct. 23rd.

May his memory be eternal!

Eulogy in memory of Mykola Baldeckyj, delivered by Walentina Rodak, Chairperson of the St. Volodymyr Brotherhood, at the Memorial Service held at St. Volodymyr Cultural Centre, Oakville, Ontario, on Oct. 16, 2024.

Dear Hazel,
My sincere condolences on the passing of Mykola. He led a remarkable life filled with memorable achievements. You have been by his side for 73 years  -  a true companion!  Without your unwavering support, Mykola could not have accomplished all that he did. Maria knew this well, and Elaine with her family also knows it and everyone is deeply proud of YOU  -  their mother and grandmother. Thank you, Hazel, for everything  -  for your friendship, the memories, and for being part of your shared life with Mykola. May Mykola be remembered for many, many years !

Слово голови Братства св. Володимира Валентини Родак, виголошене під час тризни в Осередку культури св. Володимира на оселі «Київ» в світлу пам’ять Миколи Балдецького, 16 жовтня 2024 р.

Шановні присутні!

Відійшов у вічність ще один із наших друзів  -  колишній активний учасник  громадсько-культурного життя Торонто, довголітній член ОДУМ-у, та мистецький керівник і хореограф відомого танцювального ансамблю Веснянка  -  славної пам’яті Микола Балдецький. Від імени Братства св. Володимира, членів Фундації ім. Симона Петлюри, та від себе особисто висловлюю щирі співчуття дружині п. Гейзел та дочці Оленці Стадник з родиною. Царство небесне Миколі Балдецькому !

З Миколою Балдецьким я познайомилася у 1958 році, коли він з родиною прибув до Торонто з Англії. Мій батько, Вікентій Літвінов, прихильник Об’єднання Демократичної Української Молоді, попросив Миколу організувати танцювальну групу при філії ОДУМ-у, що тоді розміщувалася при Народному Домі. Я була учасницею цієї початкової танцювальної групи. Група швидко зростала, набувала популярности і згодом стала ансамблем Веснянкою. Пізніше до неї приєдналися й мої діти, Тарас і Оксана. Сьогодні, в день прощання зі своїм учителем, вони передають найщиріші співчуття усій його родині.

Діяльність та успіхи ансамблю Веснянки описані в брошурі виданої з нагоди 40-ліття його заснування. Тут я коротко згадаю про мою співпрацю з Миколою. З Веснянкою часто виступав Ансамбль Бандуристів ім. Гната Хоткевича і хор Молода Україна, якими я керувала. З приємністю згадую концерт з нагоди десятиліття ансамблів ОДУМ-у, під час якого несподівано на сцену вийшов балетмайстер Василь Авраменко і вручив нам з Миколою ним підписані грамоти подяки за роботу з молоддю. Це сталося 15 травня 1977 року, 47 років тому. Маестрові Авраменкові було тоді 82 роки. А ще запам’яталися численні виступи тих 70-х років: «Каравана» в катедральному павільйоні Полтава впродовж дев’яти днів; величавий Ювілейний концерт 50-ліття катедральної громади св. Володимира в якій більшість учасників концерту виростала, ходила до рідної школи та на курси українознавства; концерти на одумівських зустрічах, «Полтавські вечори», і виступи за межами Торонто.

Пригадую ювілей на честь 45-ліття Веснянки, коли Микола запросив мене бути ведучою програми. Святкування відбулося в цьому ж приміщенні 18 жовтня 2003 року. Я зберегла привіт д-р Юрія Лисика з Ошави, тодішнього голови Головної Управи ОДУМ-у на Канаду, в якому він писав: «Танцювальний ансамбль Веснянка з мистецьким керівником Миколою Балдецьким заслужив похвалу як один із найкращих танцювальних ансамблів діяспори і який на високому рівні гідно представляє себе, організацію ОДУМ і всіх українців на світових сценах.» Микола активно підтримував одумівські літні відпочинкові табори, які відбувалися на цій же оселі «Київ» та на оселі «Сокіл», де часто був членом команди або комендантом. Його дочки Марійка й Оленка були постійними учасниками цих таборів. Також підтримував журнал Молода Україна. 

Микола був членом Катедри св. Володимира, входив до її управи та кілька років був культурно-освітнім референтом. Був він також головою Братства св. Володимира при катедрі й організовував різні імпрези зокрема вшанування пам’яті жертв Великого голоду в Україні 1932-1933 років, вшанування пам’яті Симона Петлюри, відзначення роковин Тараса Шевченка, та інші пам’ятні дні.

Слід додати, що Микола був довголітнім представником Братства до торонтського відділу Конґресу Українців Канади і серед численних нагород, які він отримав за свою працю, була грамота від Конґресу з нагоди 100-ліття українського поселення в Торонто. У 2017 році Микола очолив Фундацію ім. Симона Петлюри, засновану в Торонто 1981 року. За час його головування, Фундація, між іншими пожертвами, передали 10,000 долярів на Меморіял жертвам Голодомору в Торонто та 40,000 долярів на Світовий Конґрес Українців (Unite With Ukraine Campaign) на підтримку українських військових у нинішній російсько-українській війні. Таким залишиться в нашій пам’яті наш друг Микола Балдецький  -  невтомний громадський діяч, український патріот і любитель українського танцювального мистецтва, довголітній член ОДУМ-у  і Товариства Одумівських Приятелів.

Вічна йому пам’ять !