Ця стаття є другою з чотирьох у серії публікацій про те, як долучити дітей до церкви. Тут ви можете ознайомитися з попереднім дописом про Нові мішки з розвагами для дітей у каплиці.

Уривок з блогу Православного материнства.

Я так добре пам’ятаю цей день. Була страсна седмиця, і ми приїхали в храм з нашим дуже активним дворічним сином. Усі були сумні і похмурі, коли ми почали Хресний хід у Страсну П’ятницю. Так тихо і благоговійно... доки мій син не підійшов до свого батька, який тримав хрест у ході. Він побіг прямо перед священиком, який ледь через нього не перечепився, вдарив іподиякона, який тримав кадило, і опинився на ногах мого чоловіка попереду процесії.

Я думала, що помру від сорому.

Чи був хтось із вас на моєму місці? (Будь ласка, скажіть що я не одна така!) Діти у церкві – то важка робота для батьків! Чи варта вона того? Чи можна цю ножу якось полегшити? Чи стане колись легше? (Будь ласка, благаю, скажіть, що так!)

Православна філософія дітей у церкві

Ми з чоловіком виросли в протестантських церквах, де маленьких дітей на час служби зазвичай віддавали в ясла. Часто старші діти проводили свою власну «Дитячу церкву» та приєднувалися до дорослих лише наприкінці служби. Це було моєю нормою.

Однак це не є нормою в православній церкві. Наша Церква вчить нас, що діти є повноцінною частиною Церкви. Вони причащаються в її таїнствах. Вони беруть участь у Літургії. Вони їй належать.

Я глибоко ціную красу цього вчення. Мені подобається слухати, як діти співають «Господи помилуй» або співають «Христос Воскрес!» у верхній частині легенів. Я майже задихаюся від щастя, коли мої діти вперше співають з нами «Отче Наш» або піднімаються навшпиньки, щоб поцілувати ікону. Я дуже рада, що мої діти прийняті в Церкву.

Але по правді кажучи, я абсолютно виснажена заспокоювати їх всередині.

Як включати дітей у церкві: 6 порад для батьків

Коротка примітка: я аж ніяк не експерт у тому, щоб допомагати своїм дітям бути уважними під час служби (або навіть мовчати!). Я вчуся і зростаю в цьому. Ці поради стосуються і мене.

1. Розучуйте гімни вдома

Спробуйте включити церковні гімни у свої ранкові чи вечірні молитви. Ми двічі на день співаємо «Отче Наш.» Також співаємо «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний» вранці та «Прийдіте, поклонімось і поклонимось» ввечері. Ви також можете заспівати Гімн Богородиці, Христос Воскрес із мертвих або інші святкові гімни.

Дітям подобається співати разом з дорослими, коли вони знають гімни. Це допомагає їм зосередитися та стати частиною служби. Чим більше гімнів вони знають, тим більше вони залучаються!

2. Використовуйте все тіло

Я не знаю, як Ваші діти, але в моїх є трохи (хм, по правді кажучи, багато) енергії. Їм потрібно рухатися, а двогодинна літургія може затягнутися. Ось чому я люблю рух, який є природною частиною Літургії. Якщо ви навчите своїх дітей знаку хреста з дитинства (мої діти навчилися у два роки), в них буде достатньо можливостей рухатися під час служби. Моделюйте поклони та допомагайте дітям робити їх, коли це доречно.

У нашій церкві під час читання Євангелія всі діти виходять наперед і тримають свічки. Моїм дітям подобається підходити до друзів і деякий час стояти біля них.

3. Вклоняйтеся іконам

Діти тягнуться до ікон. З мого досвіду, вони якимось чином здатні зрозуміти їх і отримувати від них духовний фокус. Якщо у вас вередує і звивається малюк, спробуйте пройтися з ним у задній частині храму або по периметру церкви і подивитися на ікони. Зупиніться перед кожною і тихо поясніть, хто це, нехай дитина поцілує ікону. У кожній церкві, яку я відвідувала, це було цілком прийнятно. Я бачила, як багато старших парафіян усміхалися нам, коли ми проходили, і раділи, що дитина вклоняється іконі.

4. Використовуйте літургійні книги стратегічно

Є кілька фантастичних книг для дітей, які ведуть їх через Божественну Літургію. Для дітей молодшого віку я рекомендую «Посібник для дітей з Божественної Літургії». Він має чудові ілюстрації, які допомагають дітям слідкувати та відзначати ключові частини Божественної Літургії. Діти молодшого віку краще залучаються, знаючи, що їх чекає і на що слід звернути увагу. Будь-який учитель скаже вам, що чим більше залучена дитина, тим менша ймовірність, що вона буде погано поводитися!

Старші діти, які вміють читати, можуть слідкувати за літургійною книгою вашого храму. Моєму синові (той самий, що мало не збив з ніг нашого священика!) зараз шість років. Ми вимагаємо, щоб він слідував за книгою, читаючи та співаючи, першу частину Літургії. Після проповіді він може продовжувати стежити за текстом або читати Біблію для дітей.

5. Давайте дітям роботу

Більшість маленьких дітей люблять допомагати. Спробуйте використати це бажання, щоб залучити дітей до Літургії. Нехай маленькі діти вчаться акуратно запалювати свічки. Я прошу свою доньку «підказувати мамі», коли настане час для Причастя. У три роки вона вивчила всі підказки! («Мамо, тато щойно закрив завісу». «Мамо, ми щойно помолилися». «Мамо, він відкрив завісу. Час причастя!»)

У деяких церквах діти можуть приєднатися до хору або співати за кантором. Наша церква дозволяє дітям допомагати зустрічаючим приймати людей і допомагати новеньким знайти книги та свічки для Літургії. Коли моєму синові було чотири роки, наш ктитор дозволив йому допомогти рахувати та сортувати гроші з пожертвувань. Він дуже серйозно ставився до своєї «роботи» і любив відповідальність! Коли ваш син достатньо підросте, поговоріть зі своїм священиком про те, щоб він став служителем вівтаря.

6. Усвідомте, що вони діти

Якщо у вас є дитина з безмежною енергією та дуже обмеженою концентрацією уваги, то ці поради можуть здатися абсолютно неможливими. Моя дитина повинна зосереджувати увагу та співати, ага як би не так! І я розумію це. Повністю. Моїм дітям 6, 3 і рік, і мій чоловік служить у вівтарі більшість неділь. Це означає, що я сама маю впоратися з трьома малюками. Фух. Наприкінці Літургії я повністю вичавлена.

Висновок

Ви можете легко розчаруватися у своїх дітях.

• Обуритися, що вони відволікають вас під час Літургії.

• Ви можете нестримно чекати часу, коли зможете вклонитися, не відволікаючись.

• У вас може виникнути бажання постріляти кульками в ту маму, чиї троє малих всю службу сидять по-ангельськи. (І це правда.)

• Інколи ви можете відчувати себе поганою матір’ю, тому що ваші вирішують кричати на все горло і мчати до вівтаря. (І це також правда.)

Однак пам’ятайте, що вони діти. Вони будуть робити помилки. Вони будуть галасувати (еххх!). Вони поводитимуться як діти.

Але вони діти Божі. І Бог хоче бачити їх у своїй Церкві. Він вітає їх—і вас—у своєму домі.