Святий апостол Филип
Взято з МінеїДень пам'яті святого Филипа відзначається 14 листопада.
Святий апостол Филип уродженець міста Вифсаїди (Галілея) – батьківщина апостола Петра і Андрія, був глибоким знавцем Священного Писання. Він правильно розумів зміст пророцтва, бо ще в юності вивчав Ветхій Заповіт, і чекав приходу Месії.
Після покликання Спасителя: «Йди за Мною»
(Ін. 1, 43), Филип став учеником Господа.
Житіє святого
Про апостола Филипа у Святому Євангелії розповідається, що він привів до Христа Нафанаїла, промовивши йому: «Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей в законі і пророки» (Ін. 1, 45); його Господь запитав, скільки потрібно грошей для закупки хліба 5- ти тисячам людей (Ін. 6, 7); він привів еллінів, бажаючих побачити Христа (Ін. 12, 21- 33); під час Таємної Вечері він запитав Христа про Бога Отця (Ін, 14, 8).
Після Вознесіння Господа апостол Филип проповідував Слово Боже в Галілеї, де воскресив мертву дитину. Із Галілеї він направився в Грецію і проповідував серед переселених туди юдеїв. Деякі із них повідомили в Єрусалим про проповідь апостола, і тоді із Єрусалиму в Елладу прибули книжники на чолі з первосвящеником для звинувачення апостола Филипа. Апостол Филип викрив неправду первосвященика, який казав, що ученики Христові викрали і сховали тіло Господа, розповів, як фарисеї підкупили сторожу (Мф. 28. 11-15). Коли ж юдейський первосвященик і його супутники стали ганити Господа, вони раптово осліпли. По молитві апостола всі прозріли. Через це багатьох увірували у Христа. Апостол Филип поставив в Елладі єпископа Наркиса (прилічений до сонму 70 апостолів).
Із Еллади апостол Филип відправився у Парфи, а потім в місто Азот, де зцілив страждаючу недугою очей дочку місцевого жителя Никоклида, який прийняв його в свій дім і потім охрестився зі всією своєю сім’єю. Із Азоту апостол Филип відправився в Ієрапіль Сирійський, де, підбурювані фарисеями, юдеї підпалили дім Іра, який прийняв до себе апостола Филипа, а апостола хотіли вбити. Але чудеса, вчинені апостолом: зцілення висохлої руки начальника міста Аристарха, який хотів ударити апостола, а також воскресіння померлого отрока, напоумили юдеїв – вони розкаялися і багатьох прийняли святе Хрещення. Поставивши Іра єпископом Ієраполя, апостол пройшов Сирію, Малу Азію, Лідію, Місію – повсюди проповідуючи Євангеліє і всюди терплячі за це багато незгод. Супутницею апостола була його сестра Маріамна. Не раз їх побивали камінням, ув’язнювали в темниці, виганяли із селищ.
Коли апостол Филип прибув в Ієрапіль Фрігійський, де був храм посвячений зміям, і в якому перебувала велика єхидна, то силою молитви умертвив єхидну і зцілив багатьох укушених зміями. Серед зцілених була дружина правителя міста Анфипата, яка прийняла християнство. Дізнавшись, що дружина стала християнкою, Анфипат наказав схватити Филипа, його сестру і прийдешнього з ним апостола Варфоломія. По намовленню язичницьких жреців правитель повелів розіп’яти святих апостолів. Як тільки кати виконали наказ Анфипата, почався землетрус, і всі присутні на судилищі провалились в утворену в землі тріщину. Висячий на хресті апостол Филип молився про спасіння язичників. Бачивши те, що відбулося, ієрапільці увірували у Христа і потребували відмінити страту. Апостол Варфоломій, знятий з хреста, був ще живим. Він охрестив всіх, хто увірував і поставив їм єпископа. Апостол Филип, молитвами якого всі, окрім Анфипата і жреців, були спасенні, скінчився на хресті. Його сестра Маріамна поховала святого мученика і разом з апостолом Варфоломієм направилась з проповіддю у Вірменію, де апостол Варфоломій прийняв мученицьку кончину (пам’ять 11червня). Маріамна ж проповідувала до своєї кончини в Лакаонії (пам’ять 17 лютого).