Щороку 11 числа 11 місяця об 11 годині ранку вся Канада зупиняє звичні дії і змовкає на дві хвилини. У ці дві хвилини тиші канадці віддають данину пам’яті співвітчизникам, які віддали своє життя у боях за світле майбутнє нації.
Цього дня канадці вшановують пам'ять тих, хто боровся за Канаду під час Першої світової війни (1914—1918), Другої світової війни (1939—1945) та корейської війни (1950—1953), а також усіх, хто впав жертвою воєнних конфліктів у наші дні.

День перемир'я

День пам’яті (Remembrance Day), спочатку називався Днем перемир'я (Armistice Day). День перемир'я був урочисто призначенний у 1919 році на більшій частині Британської імперії, але на другий понеділок листопада. У 1921 році канадський парламент прийняв законопроект про День перемир’я, який передбачав проведення церемоній у перший понеділок тижня, починаючи з 11 листопада, але ця подія була об’єднана зі святом Дня подяки. Протягом більшої частини 1920-х років канадці відзначали цю дату з невеликими публічними демонстраціями. Ветерани та їхні родини збиралися у церквах та біля місцевих меморіалів, але в урочистостях брали участь лише деякі канадці.

У 1928 році деякі видатні громадяни, багато з них ветерани, наполягали на більш широкому визнанні та відокремленні пам’яті про жертви війни від свята подяки. У 1931 році федеральний уряд постановив, що новоназваний День пам’яті відзначатиметься 11 листопада, і переніс День подяки на іншу дату. День пам’яті мав би акцентувати увагу на пам’яті полеглих воїнів, а не на політичних та військових подіях, які призвели до перемоги у Першій світовій війні.

11 листопада

День пам’яті відродив інтерес до згадок про війну та військові жертви, залучивши тисячі людей на церемонії у великих і малих містах по всій країні. Церемонії Дня пам’яті зазвичай проводилися у громадських кенотафах і військових меморіалах, або іноді в школах чи інших громадських місцях. Дві хвилини мовчання, відтворення «Останнього посту», декламація вірша «На полях Фландрії» та носіння маків швидко стали асоціюватися з церемонією.

50-річчя закінчення Другої світової війни у ​​1995 році ознаменувало помітне збільшення суспільного інтересу, який не спадає останніми роками.

Червоний мак

За традицією, у День пам'яті до грудей приколюють макову квітку. Чому так?

Мак є символом цього дня. Він був оспіваний канадським лікарем та поетом, підполковником Джоном Маккреєм у вірші «На полях Фландрії».

Професорка університету Джорджії Мойна Майкл, надихнувшись цим віршем, написала свій вірш під назвою «Треба пам'ятати» і поклялася одягати червоний мак у петлицю щороку у дні пам'ятних заходів.

Участь українців у збройних силах Канади

Майже 200 000 канадців було вбито чи поранено у Першій світовій війні. Ще 68 000 людей було вбито або поранено під час Другої світової війни. Понад 150 канадців було вбито в Афганістані і не менше 130 канадських солдатів загинули під час миротворчих операцій.

Серед 600 000, які служили в канадській армії під час Першої світової війни, кілька тисяч були українськими іммігрантами або українцями.

Понад 35 000 канадців українського походження служили в канадській армії під час Другої світової війни. Ці військовослужбовці та жінки становили другу за чисельністю групу небританців і нефранцузів, які служили в збройних силах Канади. Військовослужбовці були не лише невід’ємною частиною канадської армії під час війни, а й зробили значний внесок у розвиток післявоєнної політики Канади щодо переміщених осіб та біженців.

Українські ветерани Канади

Товариство українських ветеранів війни в Канаді вже 90 років є невід’ємною частиною життя українсько-канадської громади. За натхненням Президента Української Військової Організації полковника Євгена Коновальця, який згодом став Головою Організації Українських Націоналістів, близько 16 колишніх ветеранів Української Армії (колишніх вояків УНР) заснували Товариство Українських Ветеранів Війни Канади (Ukrainian War Veterans Association - UWVA) 30 січня 1928 р. у Вінніпезі. Тисячі цих колишніх вояків були змушені покинути свою батьківщину та втекти за кордон після більшовицької навали після Першої світової війни. Завдяки наполегливій праці, винахідливості та самовідданості UWVA ідеали національної єдності та громадянського обов’язку росли в усій українській громаді у Канаді.

Відданість UWVA призвела до створення сильної організаційної системи – Українського Національного Союзу Канади (Ukrainian National Federation - UNF). Ці організації надали підтримку, матеріальну допомогу, гуманітарну допомогу та керівництво тисячам українців Канади, які скористалися їхніми культурно-освітніми програмами та програмами збереження спадщини. Ці колишні ветерани української армії були справжніми лицарями, які виконали свою місію перед Богом, своїми бойовими побратимами та своєю Батьківщиною.

У День пам'яті 11 листопада давайте віддамо шану та з великою вдячністю подумаємо про всіх тих людей, які віддали свої життя в ім'я нашого мирного неба сьогодні!

Читати англійською про військову історію Канади та ідентифікацію українців у Канаді.

Нехай Бог береже усіх нас!

Ресурси використані у статті: Remembrance Day , The Participation of Ukrainians in the Canadian Armed Forces during WWII , НАША СИЛА В НАС САМИХ.