Взято з Мінеї

1 листопада Свята Православна Церква вшановує пам'ять cвятих безсрібників і чудотворців Косми та Даміана, що в Асії.

“Всю надію на Бога покладаючи, святі безсрібники придбали собі скарби духовні; вони задарма одержали і задарма подають хворим зцілення. Золота чи срібла, за Євангелієм, вони не збирали;
людям же і тваринам добро робили і, бувши у
всьому Христові слухняними, сміливо моляться Йому за душі наші. Речі тлінні зневаживши, як ангели тілесні, з’явилися на землі Косма і Даміан, свята пара друзів однодумних і єдинодушних. Вони всім недужим, що потребують допомоги, подають задарма зцілення. Тому достойно вшануймо їх у день пам’яті їхньої, вони бо моляться Христу за душі наші.”
(вечірня стихира)

Житіє святих

Святі Косма і Даміан (III) були родом з Малої Азії. Їхній батько-язичник помер, коли вони були ще зовсім малими дітьми. Вихованням братів в християнському благочесті займалась їхня мати, Феодотія. Приклад матері і читання святих книг зберегли їх в непорочному житті за законом Господнім, Косма і Даміан виросли мужами праведними і доброчесними. Освічені і майстерні лікарі, вони стяжали благодатний дар Святого Духа – силою молитви зціляти душевні і тілесні недуги людей, лікувати навіть тварин. З полум’яною любов’ю до Бога і ближніх брати вийшли на суспільне служіння. З хворих яких лікували святі, вони ніколи не брали ніякої оплати, суворо дотримуючись заповіді Господа нашого Ісуса Христа:

«Задарма прийняли, задарма подавайте» (Мф. 10, 8).

Йдучи за Господом, Який за час Свого перебування на землі зцілював багатьох страждаючих від багатьох недугів, святі брати повертали людям головний скарб земного життя – здоров’я. Слава про святих Косму і Даміана розійшлась по всіх околицях, і люди назвали їх безсрібниками. Але не заради своєї слави вини лікували недуги, а ради слави Бога, Який дарував їм благодать зцілень. Одного разу святих покликали до тяжко хворої жінки, лікувати яку відмовлялися всі лікарі через її безнадійний стан. За вірою Паладії (так звали хвору) і через щиру молитву святих братів Господь зцілив помираючу, і вона стала повністю здоровою, славлячи Бога. Сповнена вдячності до цілителів і бажаючи, щоб вони прийняли від неї хоч який – не будь дар, Паладія таємно прийшла до Даміана. Вона принесла йому три яйця і сказала: «Прийми цей малий дар в Ім’я Святої Живоначальної  Тройці – Отця, Сина і Святого Духа». Почувши Ім’я Святої Тройці, безсрібник не посмів відмовитись. Косма ж, дізнавшись про те що сталося, дуже засмутився. Він подумав, що його брат порушив обітницю. Невдовзі прийшов час святому Космі відходити до Господа.
Помираючи він завіщав, щоб брата не ховали разом з ним. Через деякий час помер і святий Даміан. Всі були у великому недорозумінні, де буде могила Даміана. Але тут з волі Божої, сталось чудо: до людей прийшов верблюд, якого колись святі вилікували від сказу, і промовив людським голосом, щоб не сумніваючись, поклали Даміана поряд з Космою, тому що не через винагороду прийняв Даміан дар жінки, а заради Імені Божого. Чесні мощі святих були покладені поряд у м. Феремані (Месопотамія).

Після смерті святі безсрібники звершили багато чудес. Жив у Феремані, поблизу храму Косми і Даміана один чоловік якого звали Малх. Одного разу збираючись в далекий шлях і залишаючи дружину свою на довго одну, він молитовно доручив її небесному покровительству святих братів. А ворог роду людського задумав погубити його дружину. Пройшло небагато часу, і диявол в образі одного із друзів Малха прийшов до неї в дім і сказав, що посланий Малхом, щоб привести її до нього. Жінка повірила і пішла. Він завів її в пустельне місце і захотів наглумитися з неї і вбити її. Жінка побачивши, що їй загрожує небезпека, з глибокою вірою звернулась до Бога. З’явились два грізні мужа. Тоді лукавий кинувся втікати від жінки і зник у прірві. Мужі відвели жінку додому. Біля свого дому вона, поклонившись їм до землі, запитала: «Як звати вас, спасителі мої, кому дякувати мені до кінця моїх днів?».
«Ми раби Христові Косма і Даміан» - відповіли вони і стали невидимі. Жінка зі страхом і радістю розповіла всім про все, що трапилося з нею, славлячи Бога, і дякуючи святим за визволення.

З того часу святі брати Косма і Даміан вшановуються як покровителі 12 християнських сімей.

“Хто не дивується і хто не прославляє, хто не оспівує з вірою чудеса мудрих і преславних безсрібників? Бо і після своєї чесної кончини вони щедро подають зцілення всім, хто звертається до них з вірою, і їхні святі мощі виточують благодать лікування. О, свята двойця! О, чесні глави! О, мудрість і слава від Бога даної вам благодаті! Тому ми й прославляємо піснями милосердного Благодійника Бога, Який послав їх як цілителів душ і тіл наших.”

(стихира, глас 8)