St. Volodymyr Cathedral of Toronto

View Original

“Чи віруєте, що можу це зробити?”

7-а неділя після П’ятидесятниці  
Римлян 15:1-7; Матвія 9:27-35

- Таке питання поставив Господь двом сліпцям, які просили Ісуса, щоб Він зцілив їхню сліпоту: “Змилуйся над нами, Сину Давидів!”. Коли Господь пересвідчився, що ті тілесні сліпці справді сповнені віри, “Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: ‘Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!’” (Матвія 9:29).

Нещасливе життя для людей, які відчувають тільки темряву ночі навколо, які ніколи не бачуть світла, не бачуть прекрасної природи, яку Бог створив для відчуття краси, доцільности й користи для людей, - свого найбільш досконалого створіння. Не бачити всієї різноманітної зелені, безмежної краси й різноманітности квітів, не бачити людського усміху, не бачити дороги - то справді мусить бути дуже тяжко.

Є різні причини сліпоти, що робить людей нещасливими. Сучасна медицина в деяких випадках може допомагати в сліпоті, повертати чи поліпшувати зір, а в деяких випадках - медицина безсила. Та нас найбільше зворушує й турбує духовна сліпота людська. Бо духовна сліпота ще більш нещаслива за сліпоту тілесну: людина не бачить світла Божої науки, не бачить радости Царства Божого, не бачить Бога у творіннях його.

Духовно сліпа людина, хоч бачить дивовижну прекрасну квітку, але не осмислює чому й хто впорядкував отой круг пелюсток, чашечку й т. п. Духовно сліпа людина часто також не бачить правдивої дороги в житті, тому попадає в безнадію й скочується до пропасті погибелі. Якщо такій людині тяжко, то іменно такі духовні сліпці кінчають життя самогубством.

Чому ж людина дістає цю духовну сліпоту?

Для аналогії, згадаймо про причину втрати зору тілесного людьми й тваринами. Нам відомий випадок, коли люди були привалені в бункері під час останньої Світової Війни. Вони мали досить великі запаси різної поживи й могли довший чає вижити в підземеллях, але коли їх відкопали, то вони всі були сліпі. Люди, які перебували довший час без світла, вони втрачали свій зір, вони мали очі, але не бачили.

Так само коні, яких раніше опускали в копальні на працю, вони, після довшого перебування в підземеллі, сліпли.

Так само й душі наші. Коли людина перебуває серед грішного товариства (п’янство, розпуста), коли читає аморальні книжки, дивиться аморальні фільми (моральний розклад, вбивства, злодійства), коли людська душа довший час перебуває в духовній темряві, вдихає отруйливий чад світу цього, довший час перебуває поза Церквою, то така людина тратить зір духовний, відвертається від Бога, від Церкви.

Є, звичайно, люди, які сліпнуть від блиску - примани багатства. Часом такі люди вже Бога не бачать, а бачать тільки матеріальні здобутки, гроші, алкоголь, розваги... Ця духовна сліпота -- страшна хвороба, і коли людина не змиє своєї душевної сліпоти через Христові святі Тайни - вона впаде до ями погибелі; туди ж можуть піти діти й онуки, коли вони будуть також перебувати в оточенні духовної сліпоти.

Невірство духовно осліплює людину, віра ж робить людину зрячою. Тому й запитав Христос тілесних сліпців:

Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце?” (Матвія 9:28).

Через Євангелію Господь усіх нас запитує - чи ми віруємо, що Він може вчинити діла Божі. Тому та розповідь євангельська зачитується до уваги всіх нас. В сучасному світі дуже поширена духовна сліпота серед різних народів. Біда в тому, що духовно сліпі люди не вважають себе сліпими, вони вважають себе за мудрих (Римлян 1:22).

Апостол Павло свідчить, що ті люди, які спостерігають дії Божі в природі, а не хочуть визнати його, не хочуть признати й Божество Його через доступне Слово Боже – “нема їм виправдання” (Римлян 1:20).

Амінь.


о. Протоієрей Тарас Славченко

В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…

Читайти далі