10-а неділя після П’ятидесятниці  
1 Коринтян 4:9-16; Матвія 17:14-28

Коли б хтось сотню років тому почав серйозно твердити, що людина може на віддалі сто чи тисячу миль заводити мотор чи якусь машину, то таку людину вважали б за несповна розуму.

Але в наші часи людина, перебуваючи на Землі, стартує й керує діями складної машини, яка перебуває на Місяці за 250 тисяч миль (380 тисяч кілометрів), керує машиною чи апаратом, які перебувають на Марсі - за 214 мільйонів миль, фотографує, навіть отримує яскраві кольорові знімки й ми можемо їх бачити сидячи в наших мешканнях.

Взагалі 100 років тому пересічна людина, високоосвічена чи з початковою освітою, чи зовсім неписьменна, коли б з нею почали говорити про політ людини в повітрі, то сказала б, що про таке можуть мріяти, говорити тільки маніяки, а вірити в таке можуть тільки малі діти. Бо таке не може бути, то неприродньо. Природньо тільки птахи літають.

А сьогодні подорожі літаками, які літають зі швидкістю понадзвуковою, це буденне явище, яке нікого в цивілізованому світі не дивує. Про те не треба вірити - про те ми вже знаємо й пересвідчені.

Пересічна, невіруюча в Бога людина, готова вірити тільки в те, що для людських дій приступно сьогодні, в нинішній час. Фактично, така людині ні в що не вірить, бо вірити, як свідчить ап. Павло, можна тільки в те, чого ми не бачимо, чого ми нашими людськими засобами не можемо перевірити. “А віра – то підстава сподіваного, доказ небаченого” (Євреїв 11:1). Примітивізм невіруючої людини поглиблюється тим, що вона вважає, коли щось людям неможливо чинити, звершувати, то й ніякій силі неможливо, бо людина, мовляв, найсильніша, наймудріша істота в світі.

Але Господь Ісус Христос майже дві тисячі років тому засвідчив, що для тих, хто матиме віру велику, неможливого немає. Образно говорячи, Він сказав: “...коли будете мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: ‘Перейди звідси туди’, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого” (Матвія 17:20).

В іншому місці Господь засвідчив: "Неможливе людям - можливе для Бога" (Луки 18:27).

Людина мусить завжди розуміти, знати, що Бог її створив на подобу свою, за образом своїм духовним (1 Мойсея 1:26). Бог створив людину з творчими задатками, творчим розумом, з прагненням до гармонії, до любові, до краси, до завершеності. Господь наш Ісус Христос, який був посланий від Бога-Отця на землю, закликав нас:

“Отож будьте досконалі /звершені/, як досконалий Отець ваш небесний” (Матвія 5,48).

По тій настанові Христовій ми маємо необмежені можливості до завершеності. Ми можемо прагнути вдосконалюватися, прагнути звершувати все більші й більші обсяги в науці, в різних технологічних винаходах, в опануванні творива Божого, в підкоренню собі на користь різних сил природи.

Ісус Христос, перебуваючи на землі, звершував багато чуд, особливо різних чуд оздоровлення, але Він також заповів, засвідчив своїм учням:

“Істинно, істинно кажу вам: Хто вірує в мене, той учинить діла, які я чиню, і ще більші від них він учинить...” (Івана 14:12).

І можна припускати, що в наші часи технічні досконалості на опанування космосу і є в тому напрямку “більших діл”, про які згадував Христос.

Одначе, ми, віруючі в Бога, послідовники Спасителя, не повинні судити про можливості Бога-Творця, як також про можливості людських діл у майбутньому, сьогоднішнім днем, можливостями сьогочасного розвитку. Бо коли хто в той спосіб міркував у минулому, то ніколи б не міг допустити можливості освітлення без вогню – електрикою. Як також люди з таким наставленням не могли мріяти, допускати можливість передання вістки, тим більше голосу - на тисячі миль.

Також треба мати на увазі, що тільки віруючі люди могли мріяти й прагнути використати невидимі магнітні хвилі для передання образів на телевізії. Одночасно ми всі маємо бути свідомі, що люди тих радіо чи магнітних хвиль не винаходили, - вони існували вічно, а тільки люди, по допустові Божому в наші часи навчилися пізнавати, схоплювати й використовувати ті хвилі собі на добро.

Ми віримо, що в Бога ще багато невідомих для нас хвиль, ще багато є невидимих і невловимих поки що речей існує у всесвіті, які Творець поступово буде відкривати людям своїм, які вірують у Нього і прагнуть єднання з ним. І ніколи не буде межі до пізнання людьми нового, безмежного, бо створений Богом світ безмежний – і в просторі, і в різних хвилях, у різних складниках і властивостях.

Всі покоління людські, скільки їх не було, можуть прямувати до пізнання творива Божого, всесвіту необмеженого, як і необмеженого Творця його. Але людина мусить прагнути не тільки пізнавати зовнішній світ, але намагатися пізнати себе – це давня мудрість.

Колись люди не знали насосів, воду й усяку рідину мусіли черпати й піднімати фізичною силою догори. Але люди спостерегли згодом, що в навколишньому світі є сила, яка помпує, піднімає воду вгору, що тиск тієї ж води примушує її підніматися по трубах догори. І люди таки винайшли помпу, різні помпи собі на користь.

Але люди також пізнали, що вони в своєму тілі завжди мають помпу, яка працює десятки літ без зупинки, без будь-яких наших зусиль, без жодного мастила. Та дивовижна помпа, більш досконала за будь-яку винайдену людьми – це наше серце.

І разом із серцем автоматично з’єднані й врегульовані, працюють фільтри..., дихають легені, циркулює наша кров, безперервно утворюється, поновлюється кров і всі складники нашого тіла. З погляду навіть механічного наше тіло – це найбільш досконала машина, яка була будь-коли винайдена.

А ще ж наше тіло має мозок, в якому якось невидимо зроджуються думки, який прагне пізнати і свого Бога Творця, і його творіння – всесвіт, природу й космос, пізнати світ видимий і невидимий, світ безмежний...

І ми, віруючі люди, які є свідками того, що подібні нам люди можуть тепер стартувати мотори, машини, різні прилади на тисячі чи навіть мільйони миль, ми тим більш легко можемо зрозуміти, що наш всесильний Бог Творець у всі віки був і є в силі впливати на вибраних ним людей, на пророків, які потім із натхненням писали пророцтва, провіщення, щоб спрямувати їхніх братів і сестер на дорогу спасіння, на єднання з тим же Богом-Творцем.

Маючи все те на увазі, ми повторимо за Ісусом Христом, що для Бога все можливо, Бог може сотворити всяке чудо для людей, які вірують у Нього. Більше того, ті люди, які мають велику й глибоку віру, вони по слову Господньому, можуть доконати великих діл на славу Божу.

Амінь.

о. Протоієрей Тарас Славченко

В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…

Читайти далі