26-а неділя після П’ятидесятниці
Ефесян 5:9-16; Луки 12:16-21

Розповівши притчу про чоловіка, який розбагатів із доброго врожаю, Господь Ісус Христос сказав:

“Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.” (Луки 12,21)

Людина, яка багатіє матеріяльно й живе ради “їж, пий, веселися”, тобто, - тільки для тілесного задоволення, та людина втрачає душу. Бо ж каже Господь: “ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе”, - а те може бути в кожного з нас.

В різних країнах світу, а особливо на Американському континенті поширилося поняття про успішного “бизнесмена” (sucсеssful businessman). Різними засобами досягається успіху в матеріяльному збагаченні: часом через талановиту організацію виробництва, через винахідливість (як було у випадку Едісона й Г.Форда), а часом і через обман, визиск ближніх, через убивства, грабунки й інші різні кримінальні злочини.

У США проходив недавно судовий процес над одним із найбільш успішних “бизнесменів”, який наймав убивців, щоб забили і його жінку, і його брата, і навіть суддю, який мав його засудити.

Подібний процес судовий проходив у Канаді над одним також “успішним бизнесменом”, контрактором-мільйонером, який найняв убивців, щоб забили його жінку. Зараз той багатій у в’язниці.

Але цілком певно, що не всі такі дільці попадають на лаву підсудних, не всі нечистиві діла розкриваються, а ще менше тих злочинців попадає у в’язницю й ізолюється від суспільства. Багато з таких людей наймають найкращих адвокатів, які намагаються доказати успішність у своїй професії й хитро-мудрими засобами добиваються звільнення злочинців від кари.

Один американський професор кримінального права навчав своїх студентів, що мудрий адвокат всілякими правними засобами (у правосудді США) може доводити відкладання й перегляд кримінальних справ майже до безконечности. Він наводив приклад, що в однім випадку він довів відкладення й апеляції до 14-ти років. За той час судді й свідки повмирали, було списано тисячі сторінок паперу, людям призабулися факти й набридло вертатися до тієї самої справи, отже й не могло бути якогось суворого присуду. Висновок з того такий: треба справу гарячу й ясну перетворити на холодну й затемнену, заплутану, тоді ніколи великої кари злочинцеві не буде.

А крім, того, казав той професор, треба мати на увазі, і що той бизнесмен, справу якого він вів протягом 14-ти років, протягом років збільшував свій “бизнес”, поширював свій маєток, частина якого постійно перекочовувала в касу адвоката-оборонця.

Продавці старих авт часом доробляються мільйонів, але вони організовують фальшування показника проїжджених миль і взагалі закривають дефекти різних автомобілів. Але такі фірми часто тримають постійних адвокатів, які легальними засобами доказують невинність злочинців. Багато людей, які терплять і тілесно, і матеріяльно від торговельних обманів, часто неспроможні боротися проти добре зорганізованих “успішних бизнесменів”.

В нинішній євангельській розповіді говориться про успішного хлібороба, в якого добре зародила нива й який сподівався, ще вистачить йому на багато років їсти, пити та гуляти, але в наших умовах, при тутешньому товаровому господарстві, так може поводити себе не фармер, але якийсь успішний торгівець чи спекулянт маєтковими посілостями.

І часто такого чоловіка люди й хвалять: “От доробився чоловік, тепер може пити, гуляти й горя не знати...” Але подібного успішного в здобутті матеріяльного добра Ісус Христос назвав нерозумним, бо той був обмежений і егоїстичний, не дбав ні про свою дущу, ні про долю ближніх своїх.

Тому й ми, люди віруючі, які наслідуємо Хриота, також уважаємо таких, здавалося успішних у маєткових справах людей, за нерозумних, якщо вони тільки дбають за матеріяльне збагачення.

Апостол Павло засвідчив, що “Цьогосвітня бо мудрість - у Бога глупота” (1 Коринтян 3,19).

З погляду чисто людського міркування, Ісус Христос не був успішним: Він проповідував Слово Боже, Євангелію, любов між людьми, а його люди розп’яли й Він помер на хресті, як останній раб чи розбійник...

Апостол Павло, як й інші апостоли, з погляду чисто людського міркування, був неуспішним і нерозумним: він мав високу освіту, мав Римське громадянство, не використав своєї переваги, щоб мати забезпечену посаду й вигідне земне життя. Він поневірявся по різних країнах, його переслідували, ув’язнювали, навіть доводилося потопати на морі. І коли нарешті прибув до Риму, то замість того, щоб потурбуватися про себе, про свою долю, продовжував там проповідувати про Христа розп’ятого, писав до різних Церков послання, давав настанови в ім’я Боже, доки йому не відрубали в Римі голову...

Наш Тарас Шевченко також, якщо оцінювати з чисто земних і матеріяльних інтересів, був неуспішним: Хоч його викупили, зробили вільним, він, коли здобув освіту, здобув диплом вільного художника, замість дбати за себе, замість використати перевагу в своїх талантах і забезпечити собі вигідне життя, писав поезії, в яких виступав проти поневолення його народу, обвинувачував могутніх російських царів і його вислужників. Тому й попав знову в неволю тяжку.

Він прожив 47 років і помер, не маючи ні хати, ні жодної матеріяльної посілости…

Ми могли б продовжити список тих людей, які з погляду матеріяльного й тілесного були неуспішними. Ми маємо цілу плеяду борців за добро нашого народу в нових часах, які пішли на страждання й тілесну загибіль, замість вислужуватися перед поневолювачами й отримувати через них почесті.

Та ми знаємо й переконані, що Ісус Христос, хоч був розп’ятий на хресті, але переміг світ (Івана 16,33). З Христом, хоч і умертвлений тілесно, переміг і апостол Павло, як і всі апостоли Христові, перемогла Церква Христова. Ісповідників Христових нищили протягом перших віків, нищать, переслідують їх і тепер, - з погляду матеріяльно-тілесного вони неуспішні, але їхнього духа, їхньої віри ніхто не може знищити.

На їхній крові, на їхній вірі буде відроджуватися Церква Христова, яку ніхто й ніколи не може перемогти, як засвідчив Господь. (Матвія 16,18)

Усі ж ті, які хваляться тілом, матеріяльними здобутками, які живуть, щоб тільки “їсти, пити й веселитися”, - ті загинуть разом зі своїм тілом “й малого сліду не залишуть” на нашій землі, серед народу якого вони жили. Свідчить ап. Павло (від Бога): “Бо написано,

‘Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!’” (1 Кор.1,19)

Амінь.

о. Протоієрей Тарас Славченко

В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…

Читайти далі