Вознесіння Господнє
Дії Святих Апостолів 1:1-12; Луки 24:36-53

"Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю." (Луки 24,39)

Наведені слова переконують нас, що ми перебуваємо в правдивій вірі, бо споконвічно визнаємо вознесіння Ісуса Христа в небо - в тілі, хоч і в одухотвореному, але таки тілі. Сьогоднішні книжники (свідки Єгови й їм подібні) навчають протилежне, - що тіло Христове лишилося на землі, а Він вознісся тільки духом.

Господь ще перед своїми стражданнями ствердив:

"Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знову покидаю Я світ та йду до Отця" (Івана 16,28/.

Отже, Вознесіння - це не випадковість, а кінцевий розділ воплощення Бога в тілі людини. Господь Ісус Христос, Боголюдина з тілом людським, піднявся в небо й, як говориться в нашому Символі-Віри, згідно ствердження в Святому Письмі (Луки 22,69; Марка 14,62; 16,19) “сів по Божій правиці.”

Отже Ісус Христос підняв наше тіло людське до Бога й освятив його. Перша людина - Адам - через непослух Богові, втратив рай і єднання з Богом, а останній - Христос - через послух Отцеві, з’єднав людей з Богом. Христос посадив людську природу на престолі Божественної слави.

І тим самим Господь відкрив небо усім людям для єднання з Богом. Живучи на землі, ми здійснюємо єднання з Богом духовне, - через єднання душ наших. Але Христос обіцяв своїм учням і послідовникам:

"А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас: до Себе, щоб де Я - були й ви." (Івана 14,3)

Христос вознісся в небо, щоб бути нашим покровителем перед Богом. Через те Він і послав Духа Святого через десять день, щоб дати людям, через святих апостолів, джерело вічного освячення, сили й єднання з Богом.

Ми, що охрестилися в Христа, "з'єдналися подобою смерті Його, то з'єднаємось і подобою воскресіння” (Римлян 6,5), а тим самим ми з'єднаємося із вознеслим Господом, що сидить “по правиці, сили Божої .“ (Луки 22,69)

Христос є “первісток серед покійних", що воскрес, так само Він є первісток-перший із тих, хто вознісся в небо до Отця Небесного. Одначе, ми ніколи не забуваємо, що вознісшись в небо тілесно, Він через Духа Святого, через Таїнства освячення перебуває "повсякденно аж до кінця віку" з нами. (Матвія 28,20)

Христос, піднявшись у небо, вказав остаточну, кінцеву ціль нашого людського життя. Піднявшись у небо, Христос став однаково близьким усім народам, яких Він зрівняв у благодаті й ласці до спасіння, пославши на всіх апостолів однакову благодать Духа Святого. (Дії 2:1-11)

Амінь.

о. Протоієрей Тарас Славченко

В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…

Читайти далі