27-а неділя 
Ефесян 6:10-17; Луки 17:12-19

“ЗОДЯГНІТЬСЯ В ПОВНУ БОЖУ ЗБРОЮ...”

У свій час ми вже згадували, що великий місіонер Церкви Христової ап. Павло писав своє послання до ефесян, перебуваючи у в'язниці. Він ніколи не бyв вояком, але, перебуваючи біля п'яти років в ув'язненні, в Кесарії й Римі, він був поневолі в близьких відносинах з вояками, які стерегли його.

В ті часи, коли в'язня тримали окремо /а так тримали ап. Павла в Кесарії й частково в Римі/, то в'язня приковували чи примикали до вояка, який стеріг його. Отже ап. Павло мусів терпіти протягом тих років близьке сусідство вояків. За той час Павло мав нагоду добре вивчити одяг і озброєння вояків, їхню повсякчасну готовність виконувати свої обов'язки. І озброєння, і одяг та взуття, як також покриття голови шоломом, - все те робило в той час римських вoяків досить ефективними.

І, пишучи листа до ефесян, ап. Павло вживав образні порівнення про той одяг, шолом і озброєння вояків. Він закликав ефеський християн бути завжди стійкими й готовими до оборони Правд Віри в Господа Ісуса Христа, як римські вояки, відповідно одягнені й озброєні, завжди були готові відбити ворожі напади й стати в обороні могутности Римської держави.

Християни мають знати свою віру, мусять володіти зброєю духовною, щоб бути воїнами Христа Господа, щоб обороняти свою державу духову, свою віру. Каже апостол:

“Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.” /Ефесян 6,11/.

Він дає зрозуміти новонаверненим християнам, що їм треба боротися не просто проти людей, але проти підступних “хитрощів диявольських”, проти “піднебесних духів злоби”, які опановують людьми, опановують їхню волю, керують їхніми діями, вчинками.

Як римські вояки, щоб бути ефективними в бою, підперізуються військовим поясом, так християни мають бути стійкими й “підперезати-стегна свої правдою, і зодягнутися у броню праведности” /Ефесян 6,14/.

Вояки в той час одягали панцир, а таким панцирем для послідовників Христа має бути “Боже cлово”, знання своєї віри, щоб тим знанням захищати себе від усяких ворожих підступів. Але потрібне не тільки знання, а, як каже ап. Павло, - “броня праведности”, тобто діла, життя праведне, яке б свідчило про їхню правдиву віру.

Розповідають, що коли християнський місіонер проповідував в Індії, то одна жінка, яка дуже уважно слухала, раптом вийшла, а під кінець молитовного зібрання ввійшла й сказала, що готова приєднатися до Христової Громади.

Місіонер зрадів, але потім поцікавився чому вона посередині його проповіди вийшла, а потім увійшла й сказала, що приєднується... - Я говорила з твоїм візником, який живе в тій місцевості, де й ти живеш. Я його запитували чи ти справді так по-правді живеш, як тут закликаєш жити...

Про нашу віру правдиву-православну, про нашу Церкву поміж іншовірними людьми /а в той час ефеські християни були меншістю й жили серед іншовірних, як і ми в цій країні/ ми свідчимо найбільше не нашою будівлею, а нашим життям по Заповідях Божих. Як ми молимося, — мало хто з іншовірних знає, а як ми дотримуємося святости в день Господній, як ми відносимося до людей, як ми виховуємо наших дітей, як ми до-тримуємося чесноти, - те люди, наші сусіди бачуть і по тому й оцінюють правдивість нашої віри.

Подаю далі ілюстрацію образними порівненнями ап. Павла: Римські вояки мали вигідне підковане взуття, в якому вони могли ходити і по гірських стежках, і по всякому бездоріжжі, не падаючи. Взоруючись на те вояцьке взуття, ап. Павло закликає послідовників Христа, щоб вони взули “ноги в готовість Євангелії миру”. Коли християни будуть знати й ісповідувати Євангелію Христову, то вони не будуть спотикатися серед поган і взагалі іншовірних. Ота певність і знання своєї віри /ісповідання/, “Євангелії миру”, яку й ми визнаємо, - є дуже важливим чинником, що переконливо свідчить про правдивість нашої віри.

Римський вояк мав на голові шолом, при боці - меч, а в лівій руці в бою тримав щит, який був захистом і від стріл, і від нападу мечем.

Для християнина необхідно мати такий щит-захист - тверду віру/шолом/, знання й переконання, в основних правдах своєї віри. Щоб християнин міг захиститися від ворожих стріл, нападів.

У наші часи, можливо як ніколи перед тим, християни мусять мати тверду віру, знання основних правд своєї віри, щоб захиститися від нападів різних сектантів, різних людей, які опановані отими, згаданими попередньо, “піднебесними духами злоби”.

Головною зброєю оборони й нападу в римських вояків був меч. /Тим мечем і відсікли голову апостолові Павлові./ Апостол Павло закликає християн озброїтися духовним мечем і шоломом спасіння:

“Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.” /Ефесян 6,17/

У Посланні до євреїв апостол докладно говорить про той духовний меч: “Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, - проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.” /Євреїв 4,12/

Ми, православні християни, маємо особливо звернути увагу на озброєння тим мечем духовним - Божими Словом, бо в нас часто люди добрі й глибоковіруючі якраз мало мають знань із своєї віри, із Святого Письма. Ту слабість і використовують різні сектанти, різні фальшиві вчителі віри, щоб руйнувати душі людські, щоб спокусити недосвідчених. Отже, візьмімо “повну Божу зброю”, щоб, по слову апостольському, ми могли “дати опір” усім заходам лукавого. /Ефесян 6,13/.

Озброюймося знаннями нашої віри, особливо знанням Євангелії Господа нашого Ісуса Христа, бо в ній є основна наша пожива й джерело нашого спасіння.

Амінь.

Протоієрей Тарас Славченко