14 листопада православні християни вшановують святих безсрібників і чудотворців Косьму і Даміана. У народі цей день має назву "Кузьминки", "День Кузьми і Дем'яна" або "Кузьма-Дем'ян".

Рідні брати, святі Косма і Даміан, народилися в місті Егес в Арабії в сім'ї з матір'ю, що сповідувала християнство, і батьком-язичником. Після смерті останнього, мати їх, преподобна Феодотія, причислена до лику святих за праведне життя вдови, з чистим серцем виховувала дітей, прищеплюючи любов до Бога.

Віддавши їх вчитися, чудотворці крім Святого Письма вивчали і науку лікування, медицину. Благі наміри братів і непохитна віра принесли їм неймовірний дар приносити зцілення людям.

Несучи свою службу, вони прагнули лише допомагати і рятувати від болю і хвороб. Святі не вимагали плати, відмовилися від матеріальних благ, за що і були названі безсрібниками. За свою працю і дива вони просили від вилікуваних лише віри в Христа. Лікуючи і проповідуючи у такий спосіб, Косма і Даміан навернули дуже багато язичників до віри Христової.

Коли про це дізнався римський імператор Карін, який був палким прихильником римських богів, то послав до них свого намісника Лізія, щоб той їх переконав, що немає єдиного Бога, і щоб вони відмовились від проповіді про Нього. Спочатку брати заховалися від Лізія. Але коли той взяв заручників, добровільно йому здалися, щоб визволити невинних людей.

Коли брати були приведені Лізієм на суд до імператора Каріна, той був тяжко хворим. Знаючи, що брати були неперевершеними лікарями, він попросив їх про допомогу. Косма і Даміан, помолившись за царя земного до Царя Небесного, зцілили Каріна. Той з вдячності за свій порятунок відпустив братів з миром.

Провівши все життя разом в молитвах і лікуванні людей, за цісаря Діоклетіанa Кузьма разом з братом був підданий тортурам і замучений. Зазнали мученицької смерті будучи стяті мечем в 303 році в Кирі, як свідчить про це єпископ цього міста Теодорит з Киру. Там вони були і разом поховані.

Традиції

Святі Косма і Даміан в народі шанувалися як ковалі і покровителі сімейного щастя. Уявлялося, що вони сковують шлюбні узи, кують ланцюги, що зв'язують молодят,

тому в свято нерідко влаштовують весілля. Також в цей день молилися про благополуччя і щастя близьких.

До святих зверталися й умільці, починаючи зимову пряжу. Ті, хто припізнився і почав свою працю пізніше, просили сил наздогнати інших. Ковалям же на Кузьму і Дем'яна працювати і зовсім заборонялося.

Кузьминки – свято зустрічі зими. З появою нових звичаїв, його прозвали дівочим святом, оскільки вдень дівчата збиралися разом і готували страви до столу, а ввечері запрошували хлопців. Таке торжество тривало до світанку.