The Blessing and Sanctification of Flowers and Herbs on the Feast of the Dormition 

The feast of the Dormition or Falling-asleep of the Theotokos is celebrated on August 15th, preceded by a two-week fast. This feast, commemorates the death, resurrection and glorification of Christ’s mother. It proclaims that Mary has been “assumed” by God into the heavenly kingdom of Christ in the fullness of her spiritual and bodily existence. 

The feast of the Dormition reveals God’s ultimate plan for mankind: that having completed this earthly life, the faithful shall be resurrected in body and soul and united with Christ for all eternity. Thus, this Feast is a feast of hope, hope in Resurrection and life eternal. It is the celebration of the fact that all humanity is “highly exalted” in the blessedness of the victorious Christ, and that this high exaltation has already been accomplished in Mary the Theotokos. 

Holy Tradition tells us that all the Apostles, with the exception of St. Thomas, were transported mystically to Jerusalem in order to be with the Mother of God – the Theotokos – as she reposed, and to be present at her burial. When the Apostle Thomas arrived the next day, the Apostles opened the tomb so that he could bid her farewell. As the tomb was opened, the body of the Most-holy Theotokos was not there, and the cave was filled with flowers and the sweet fragrance of Paradise. This was a sure sign to the faithful of her great purity and holiness. 

Therefore as part of our celebration of Dormition we bless flowers and fragrant herbs – and the faithful traditionally keep them in their homes. The herbs, used as natural medicine, are blessed in commemoration of the numerous healings and the extraordinary grace bestowed on pilgrims at the blessed tomb of the Mother of God. 

Чин благословення й освячення квіти та зілля на Успіння 

15 серпня відзначається Свято Успіння Пресвятої Богородиці, якому передує двотижневий піст. Це свято вшановує смерть, воскресіння i прославлення матері Христа. Він проголошує, що Марія була «взята» Богом у небесне царство Христа B повноті духовного i тілесного існування.

Празник Успіння розкриває оста-точний Божий план щодо людства: щоб вірні, завершивши земне життя, воскресли душею й тілом і з’єдналися з Христом навіки. Таким чином, це свято є святом надії, надії на Воскресіння і життя вічне. Це свято того факту, що всі люди «високо піднесені» в блаженстві переможного Христа, і що це високе піднесення вже було здійснене в Марії Богородиці.

Священне Передання говорить нам, що всі апостоли, за винятком святого Фоми, були містичним чином перенесені до Єрусалиму, щоб бути з Богородицею – коли вона спочила, і бути присутніми при її похованні. Коли апостол Фома прибув наступного дня, апостоли відкрили гріб, щоб він міг попрощатися з нею. Коли гріб відкрили, тіло Пресвятої Богородиці не було, і печера була наповнена квітами і солодкими пахощами раю. Це був вірний знак її великої чистоти і святості для вірних.

Тому в рамках нашого свята Успіння ми освячуємо квіти та запашні зілля– і вірні традиційно зберігають їх у своїх оселях. Зілля, що використовуються як природні ліки, освячуються на згадку про численні зцілення та надзвичайну благодать, яку дарували паломникам біля святого гробу Божої Матері.