Колядки чи щедрівки?
Напередодні величного свята Різдва ми хочемо поговорити про одну з наших чи не найулюблініших трацицій - колядування.
Колядки в розумінні різдвяних пісень поширені у християн різних обрядів і передусім колядки асоціюються із Різдвом, та виконуються тільки на Різдво – 25 і 26 грудня (7-8 січня). Серед східних слов'ян колядки найбільш поширені в українців і мають відчутні християнські мотиви. Українська релігійна духовність перетворила свято Коляди на різдвяне таїнство, у свято морального й тілесного оновлення.
Коляда та Колядки
Слід розрізняти колядки (народні пісні світського, величального характеру) й коляди (пісні релігійного змісту) — приурочені до одного з найголовніших християнських свят — Різдва Христового. У колядках, що дійшли до наших днів, архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними. Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч», «Нова радість стала» й інші).
Але як тільки на небі загоряється перша зірка – починається Святвечір, а діти збираються разом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа.
Найстарішими і поширеними вважаються колядки «Небо і земля нині торжествують», «Дивная новина», «Нова радість стала, яка не бувала» і «Бог предвічний народився».
Щедрівки
Хоча більшість колядок пов'язані з Різдвом, існують і призначені для співання в інші свята. Так, через тиждень після Коляди 31 грудня (13 січня) відзначається Щедрий вечір (день християнської святої преподобної Меланії). Цей день також відомий як свято Маланки. За традицією, святкування супроводжується обходом домівок із побажанням людям щастя, здоров'я й добробуту в новому році. Щедрування здійснюється театралізованими групами: «Маланка» й «Василь» і «Ряджені». Коли порівняти колядки та щедрівки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»), то в щедрівках згадують ластівок, весну, сіяння жита. Це свідчить про те, що давні слов'яни відзначали початок нового року навесні.
За обробку й відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Окрім колядок, співаються також інші обрядові пісні впродовж зимових свят: щедрівки й засівалки.
Різниця між колядками та щедрівками
Традиційно різниця між колядками, щедрівками та засівалками суттєва. Колядки виконують на Різдво, щедрують — напередодні Нового року. А засівають вже в перший день Нового року.
В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю і т. ін. Щедрування – давній новорічний звичай, під час якого групи щедрувальників піснями прославляют господарів, бажають їм здоров’я та благополуччя, за що отримують винагороду. Супроводжується воно магічними дійствами, музикою, танцями.
Щедрівки мають свою особливість, традиційний приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».
Історично щедрування незначною мірою відчуло на собі вплив християнської церкви. До кінця XIX ст. обряд переважно став явищем народної художньої творчості. Таким він зберігся до сих пір. Щедрівка увібрала в себе національний колорит і менталітет українського народу.
Засівалки
Засівалки за змістом схожі на щедрівки, однак їх співають вранці на свято святого Василя. Це чітко відображається в текстах: якщо у щедрівках є постійне повторення слів про «добрий вечір» або «щедрий вечір», то в схожих за змістом та побажаннями засівалках повторюється «Сію-вію, посіваю» та подібні слова, адже саме вранці на Новий рік традиційно хлопці засівають зерном хати сусідів та родичів, приспівуючи відповідні обрядові пісні. Окрім того, у деяких засівалках згадується святий Василь.
Джерела:
wikipedia.org, 