27 січня – Святої Рівноапостольної Ніни

27 січня православна церква відзначає іменини Святої рівноапостольної Ніни — грузинської просвітительки, яка відома своїми добрими справами поряд з апостолами. Саме Ніна зробила все для прийняття християнства в Грузії і звернула в Христову віру багатьох місцевих жителів.

Народилася вона близько 280 року в місті Коластри, в Каппадокії. Батько її Завулон був родичем великомученику Георгію, мама Сусанна – сестрою Єрусалимського Патріарха. Дванадцятилітньою Ніна разом з батьками, у яких була єдиною дочкою, прийшла до Єрусалиму. За їх взаємною згодою і за благословенням Патріарха Єрусалимського, Завулон присвятив своє життя служінню Богу в Йорданських пустелях, Сусанна була поставлена дияконисою при храмі Гробу Господнього, а виховання святої Ніни було доручено благочестивій Ніанфорі. Вона любила Ніну, мов рідну дочку, і виховувала її за правилами віри і благочестя.

Якось, спускаючись вузькими вуличками Голгофи, де вони провели декілька годин, читаючи Євангеліє про Христові страждання, Ніна запитала свою виховательку:

— А де ж тепер знаходиться той хітон Христа Спасителя, про який сказано, що воїни, ділячи між собою одежу Христа, кидали жереб? Ніанфора розповіла, що воїн, якому достався хітон Господній, забрав його на Кавказ і зараз, ця риза зберігається у місті Мцхеті, в Іверії(по нинішньому в Грузії). Окрім цього наставниця розповіла Ніні, що жителі цієї країни, як і всі грецькі племена Кавказу, ще не чуле Євангельської проповіді і перебувають у темряві язичництва.

Дізнавшись від Ніанфори, що Грузія ще не просвічена світлом християнства, свята Ніна вдень і вночі молилася до Пресвятої Богородиці, щоб та допомогла їй побачити Грузію християнізованою, знайти і облобизати хітон возлюбленого Сина її Господа Ісуса Христа, зітканий перстами Богоматері, і проповідувати ім'я Господнє місцевим народам.

Молитва Ніни була почута. Пресвята Діва явилася їй уві сні і сказала:

— Ніно, йди в Іверію проповідуй там Євангеліє, і Я буду твоїм покровом!
— Як я слабка дівчина, — заперечила Ніна — зможу здійснити таку велику справу?

Тоді владичиця подала їй хрест, сплетений із виноградної лози, і сказала:
— Візьми цей хрест! Він захистить тебе від видимих та невидимих ворогів. Його силою ти принесеш благу звістку про Господа Ісуса Христа по всій країні Іверській.

Прокинувшись, побачила Ніна чудесний хрест у своїх руках і почала цілувати його зі словами чистої радості і зворушення. Одразу ж вона пішла до свого дядька патріарха, і розповіла йому про чудесне видіння. Незважаючи на юний вік своєї племінниці, патріарх не тільки не відмовляв її від такої тяжкої справи, але навпаки побачив в цьому волю Божу і благословив святу Ніну на далеку подорож.

Спочатку доля привела її в Рим. Тут завдяки проповіді святої Ніни таємно прийняли хрещення царівна Рипсимія, її наставниця Гаіанія і багато інших знатних осіб.

Імператор Діоклетіан ненавидів християн. Маючи намір одружитися на Рипсимії і дізнавшись про її хрещення, він звелів жорстоко переслідувати дівчат. Ніні разом з іншими дівчатами-християнками довелося тікати. Вони прибули на територію Вірменії. Дізнавшись про це, Діоклетіан написав царю Тірідат лист, в якому розповів про втікачок. Серед них була дівчина надзвичайної краси, звали її Рипсимія. Тірідат дізнавшись про Рипсимію, вирішив заволодіти нею, але отримавши відмову, наказав порубати всіх дів. Врятуватися змогла тільки Ніна. На самоті вона попрямувала в Иверію. Бог покарав царя Вірменії, який жорстоко обійшовся з християнками. Тірідат захворів важкою нервовою хворобою і був на межі божевілля. Зцілив його Григорій Просвітитель. Після одужання Тірідат повірив в силу християнської віри, хрестився сам і хрестив свій народ. У 301 році християнство було проголошено державною релігією у Вірменії.

Проповідь
У серпні 315 року свята Ніна прийшла в Мцхету, де тоді відзначалось язичницьке свято. Тут за молитвами святої Ніни розбушувалася стихія: піднявся вітер, буря, що супроводжувалася грозою, дощенту зруйнувала капище ідола Армазі. Це сталося в день Преображення Господнього. У Мцхеті свята знайшла притулок в будинку царського садівника і почала свою проповідь. За її молитвам стали відбуватися чудеса. Слава про неї розносилась з величезною швидкістю. Святій Ніні вдалося зцілити навіть царицю Нану, але цар Міріан, вважаючи святу Ніну чаклункою, почав жорстоко переслідувати християн. Тільки через три роки, коли Міріан сам ледь не позбувся життя, ситуація змінилася. Раптово осліпнув цар, не бачачи допомоги від ідолів, звернувся до Бога святої Ніни. Також він дав обітницю просвітити світлом істини свою країну і побудувати храм, якщо вдасться уникнути смерті. Цар виконав обітницю і хрестив власний народ.

На прохання святої Ніни, викладеної в листі до імператора Костянтина, в Мцхету був відправлений єпископ Іоанн, майбутній Антіохійський патріарх. Також імператор надіслав у дар один з цвяхів і підніжжя Святого Хреста. Єпископ Іоанн разом зі святою Ніною хрестив царя, вельмож і народ.

Померла свята близько 335 року. Її мощі спочивають в жіночому Бодбійському монастирі, , за два кілометри від містечка Сігнахі в історичному регіоні Кахетія. Мощі святої рівноапостольної Ніни є головною святинею Бодбійської єпархії Грузинської православної церкви.

Хрест святої Ніни
Хрест святої Ніни, або грузинський хрест, сплетений з виноградної лози і оповитий волоссям святої Ніни. За заповітом він дістався в спадок царю Міріану. Цар зберігав, а потім передав його своєму синові, як реліквію і пам’ять про святу Ніну, яка просвітила Грузію світлом Євангелія. У Мцхеті хрест святої Ніни перебував до 458 року. Найрізноманітніші святі рятували хрест від наруги язичниками і арабами за часів гонінь і воєн. Хрест зараз зберігається в Сіонському Кафедральному Соборі в Тбілісі. Він – головна святиня Грузинської Церкви