Святий великомученик і цілитель Пантелеймон

З Мінеї.

Icon of St. Panteleimon at St. Volodymyr Cathedral of Toronto

Пам’ять святого великомученика і цілителя Пантелеймона вшановуємо 27 липня.

Святий великомученик і цілитель Пантелеймон народився у Віфанії (Мала Азія) в місці Нікомідія в сім’ї знатного язичника Євсторгія і був названий Пантолеоном (що означає «у всьому лев»), так як батьки бажали бачити його мужнім і безстрашним юнаком. Мати свята Євула (пам'ять 30 березня) виховувала хлопчика у християнській вірі, але рано закінчила своє земне життя. Тоді батько віддав Пантолеона у язичницьку граматичну школу, а потім обучив його лікарському мистецтву у знаменитого в Нікомідії лікаря Єфросина. Вирізняючись красномовством, хорошою поведінкою і незвичайною красою, юний Пантолеон був представлений імператору Максиміану (284-505), який захотів залишити його при своєму дворі і зробити в майбутньому придворним лікарем.

В той час в Нікомідії таємно проживали священномученики пресвітери Єрмолай, Єрмип і Єрмократ, які уціліли після спалення 20 тисяч християн (пам'ять 28 грудня) в Нікомідійській церкві у 303 році і страждань священномученика Анфима (пам'ять 3 вересня). Із вікна одинокого домика святий Єрмолай неодноразово бачив благообразного юнака і прозорливо передбачив в ньому вибраний сосуд благодаті Божої. Одного разу пресвітер призвав Пантолеона у своє сховище і розпитавши його про батьків, про віру і все його життя. почав з ним бесіду, під час якої виклав йому основні істини християнської віри. «Вір мені, о добрий юначе! – говорив він, – Істинний і Всемогутній Бог є єдиний – Ісус Христос, у Якого якщо ти будеш вірувати, то будеш зцілювати всякі недуги одним призванням Його пречистого імені». С тих пір Пантолеон став кожного дня заходити до священномученика Єрмолая і з насолодою слухав те, що відкривав йому Божий служитель про Найсолодшого Ісуса Христа.

Одного разу, повертаючись від вчителя, юнак побачив лежачу на дорозі мертву дитину, укушену єхидною, яка звивалась там само. Наповнившись співчутливістю і жалістю, Пантолеон став просити Господа про воскресіння померлого і умертвінні отруйного гада. Він твердо вирішив, що в разі здійснення його молитви стане християнином і прийме святе Хрещення. «Господи Ісусе Христе, – молився він, – хоч я і недостойний призивати Тебе, але якщо Ти хочеш, щоб я зробився рабом Твоїм, яви силу Твою і вчини так, щоб в ім’я Твоє цей отрок ожив, а єхидна здохла!» І по дії Божественної благодаті дитина ожила, а єхидна розлетілася на куски на очах у здивованого Пантолеона.

Після цього чуда святий Єрмолай охрестив юнака в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, звершив Божественну літургію і «у Христа одягнувся банею Хрещення». Пантолеон причастився Його Божественних і Животворчих Таїн Тіла і Крові. Сім днів провів новоохрещений у свого духовного учителя, вбираючи в своє серце богооткровенні істини святого Євангелія.

Ставши християнином, Пантолеон часто бесідував зі своїм батьком, розкривав йому неправдивість язичництва і поступово підготовлював до прийняття християнства. В той час Пантолеон уже був відомим як хороший лікар, тому до нього привели сліпого, якого ніхто інший не міг зцілити. «Світло очам твоїм поверне Отець світла, Бог істинний, – сказав йому святий, – в ім’я Господа мого Ісуса Христа, Який просвіщає сліпих, стань видючим!» Сліпець відразу ж прозрів, а разом з ним духовно прозрів і батько святого – Євсторгій, і обидва з радістю прийняли святе Хрещення.

Після смерті батька святий Пантолеон посвятив своє життя стражденним, хворим, убогим і нищим. Він безвідплатно лікував всіх, хто звертався до нього, відвідував в темниці ув’язнених і при цьому зціляв стражденних не стільки медичними засобами, скільки призиванням Господа Ісуса Христа. «Цілюща сила моя і слава Христос є – Істинний Бог», - говорив він. Слава про милостивого і безкорисного лікаря поширилась по всьому місту, і жителі залишивши всіх інших лікарів, стали звертатися тільки до святого Пантолеона. Це визивало заздрості, і лікарі донесли імператору, що святий Пантолеон християнин і лікує християнських ув’язнених.

Максиміан умовляв святого спростувати донос і принести жертву ідолам, але вибраний страстотерпець Христовий і благодатний лікар визнав себе християнином і на очах імператора зцілив розслабленого: «В ім’я Господа Ісуса Христа, встань і будь здоровим», - промовив святий Пантолеон, і хворий відразу став здоровим. Озлоблений Максиміан наказав стратити зціленого, а святого Пантолеона піддав жорстоким мукам. «Господи Ісусе Христе! Явись мені в цю хвилину, дай мені терпіння, щоб я до кінця зміг винести мучення!» - молився святий і почув голос: «Не бійся, Я з тобою». Господь явився йому «в образі пресвітера Єрмолая» і зміцнив перед стражданнями. Великомученика Пантолеона повісили на дереві і рвали тіло залізними крючками, обпалювали свічками, розтягували на колесі, кидали в кип’яче олово, ввергали в море з каменем на шиї. Але у всіх катуваннях мужній Пантолеон залишався неушкодженим і зі сміливістю викривав імператора. Господь неодноразово являвся святому і зміцнював його. В цей же час перед судом язичників постали пресвітери Єрмолай, Єрмип і Єрмократ. Вони мужньо сповідували Найсолодшого Господа Ісуса і були обезголовлені (пам'ять 26 липня).

По повелінню імператора святого великомученика Пантолеона привели в цирк і кинули його на розтерзання диким звірям. Але звірі лизали його ноги і відпихали один одного, намагаючись торкнутися руки святого. Бачивши це, глядачі піднялись з місць і стали кричати: «Великий Бог християнський! Нехай буде відпущений невинний і праведний юнак!» Розлютований Максиміан наказав воїнам рубати мечами всіх, хто славив Господа Ісуса, і навіть рубати звірів, які не завдали шкоди святому мученику. Бачивши це, святий Пантолеон вигукнув: «Слава Тобі, Христе Боже, що не тільки люди, але і звіри умирають за Тебе!»

Нарешті, ошаленілий від ярості Максиміан наказав відрубати великомученику Пантолеону голову. Воїни привели святого на місце страти і прив’язали до маслинного дерева. Коли великомученик став молитися до Господа, один із воїнів ударив його мечем, але меч став м’яким, як віск і не наніс ніякої рани. Уражені дивом, воїни закричали: «Великий Бог християнський!» В цей час Господь ще раз відкрився святому, назвавши його Пантелеймоном (що означає багатомилостивий) замість попереднього імені Пантолеон, за це велике милосердя і співчутливість. Почувши голос з Неба, воїни упали на коліна перед мучеником і просили прощення. Кати відмовились продовжити страту, але великомученик Пантелеймон повелів виконати наказ імператора. «Якщо ви не виконаєте дорученого вам, - сказав він, - не отримаєте милості від Христа мого!» Тоді воїни зі сльозами простилися з великомучеником, цілуючи його руку. Коли мученику відсікли голову, то із рани разом з кров’ю витекло і молоко, а маслина, до якої був прив’язаний святий, в цю ж хвилину зацвіла і наповнилася цілющими плодами. Бачивши це, багато людей увірували у Христа Ісуса. Тіло святого Пантелеймона, кинуте у вогнище, залишилося непошкодженим і тоді Нікомідійський страстотерпець був похований християнами на ближній землі схоласта Адамантія

Лаврентій, Вассой і Провіан, слуги великомученика, бачили його страждання і чули Голос з Неба. Вони написали розповідь про життя, страждання і кончину великомученика. Пам'ять святого Пантелеймона з давніх часів шанується Православним Сходом. Вже у IV столітті були споруджені храми в ім’я святого у Севастії Вірменській і Константинополі. Кров і молоко, які витекли при усічення святого, зберігалися до X століття і подавали віруючим зцілення.

Чесні мощі великомученика Пантелеймона частинками розійшлись по всьому християнському світі.

Тропар (Голос 3) –

Страстотерпче святий і цілителю Пантелеймоне, моли Милостивого Спаса, щоб гріхів прощення подав душам нашим.