Неділя про Останній суд
З сайту Voskresinnia.Тема м’ясопусної неділі знову-таки любов. Євангельське читання цього дня присвячене притчі Спасителя про Страшний Суд. “Син Людський сяде і славі Своїй на престолі в оточенні ангелів. Перед Ним зберуться всі люди, що проживали на землі. Як пастух відокремлює вівці від козлів, так Христос-Суддя відлучить праведників від грішників. Перших поставить праворуч від Себе, а других – ліворуч. І почне говорити до тих, що праворуч від Нього: “Прийдіть, благословенні Отця Мого, осягніть Царство, приготоване вам від заснування світу!” Потім почне перелічувати їхні добрі діла, за які вони одержують нагороду. Це діла милосердя до ближніх: вони і нагодували голодного, і напоїли спраглого, і нагого одягли. Усе те вони робили ближнім, але Господь кожне їх добре діло оцінює так, мовби воно було зроблене Йому самому. А звертаючись у інший бік, до поставлених ліворуч від Нього, Син Божий скаже: “Ідіть від Мене, прокляті в огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його”. І почне перераховувати їхні лихі вчинки, за які вони заслужили вічне осудження. Це діла недоброзичливості до ближніх: вони не нагодували голодного, не напоїли спраглого, не вдягнули нагого, не прийняли подорожнього. Вони відмовили в допомозі ближньому і Господь усі ті безсердечні відмови оцінює так, якби вони були зроблені Йому Самому”.
Як бачимо притча про Страшний Суд говорить про християнську любов. Не кожний з нас покликаний працювати для всього людства, але кожний отримав дар і благодать любові Христової. Ми знаємо, що всі люди потребують цієї особистої любові, визнання їхньої власної, особливої душі, в якій все творіння Боже проявляється особливим образом. Ми також знаємо, що в світі є люди, які потребують нашої допомоги. Тому кожний з нас несе відповідальність за маленьку частинку Царства Небесного, саме завдяки тому, що ми володіємо цим даром любові Христової. Таким чином, ми будемо відповідати за те, чи прийняли ми цю відповідальність, чи проявили ми любов до ближніх, чи відмовили їм в ній. Тому і говорить Господь: “як ви вчинили одному з братів Моїх менших, так вчинили Мені” (Мт.25,40).