Неділя м’ясопусна, про Страшний суд
Переклад з Greek Orthodox Archdiocese of America.Неділя Страшного Суду - це третя неділя тритижневого періоду перед початком Великого посту. У цей час богослужіння Церкви починають включати піснеспіви з Тріоді - богослужбової книги, яка містить богослужіння від неділі про митаря і фарисея, десятої перед Пасхою (Великоднем), до Великої і Святої суботи. У цей день увага зосереджується на майбутньому суді над усіма людьми, які постануть перед Божим престолом, коли Христос повернеться у Своїй славі.
Біблійна історія
Недільне читання взято з притчі Господа нашого Ісуса Христа про Його Другий прихід і Страшний суд над усіма, як живими, так і мертвими. У Мт. 25:31-46 Христос говорить про те, що станеться в цей конкретний момент часу, коли Він «прийде у славі Своїй і всі святі ангели з Ним» (в. 31).
Під час Свого приходу «Він сяде на престолі слави Своєї», і всі народи будуть зібрані перед Ним. Він відділить їх, «як пастир відділяє своїх овець від козлів» (в. 32). Вівці будуть поставлені по праву руку від Нього, а козли - по ліву.
До овець Він скаже:
«Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу»
(вв. 33-34).
Це Царство пропонується вівцям через їхнє милосердя та служіння тим, хто потребує. Ісус каже:
"Бо Я голодував був - і ви нагодували Мене, прагнув - і ви напоїли Мене, мандрівником Я був - і Мене прийняли ви. Був нагий — і Мене зодягли ви, слабував - і Мене ви відвідали, у в’язниці Я буя -- і прийшли ви до Мене" (Матфея 25:35-36).
Вівці, які є праведниками, обраними для Царства, запитають, як таке могло статися. Вони запитають Ісуса, коли Він був голодним і спраглим, чужинцем, нагим і у в'язниці. Він відповість їм:
“Істинно кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, - те Мені ви вчинили.”
(Матфея 25, 40)
Двері правосуддя
Христос Цар, сидячи на Своєму судовому престолі, звернеться до козлів ліворуч і скаже:
"Ідіть ви від Мене, у вічний вогонь, що дияволові та його посланцям приготований”
(Матфея 25, 41).
Він засудить їх за те, що вони не нагодували Його, коли Він був голодний, не напоїли, коли Він був спраглий, не прийняли, коли Він був чужинцем, не одягнули, коли Він був нагий, не відвідали, коли Він був хворий або у в'язниці.
Козли запитають Господа:
«Коли ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або нагим, або хворим, або у в'язниці, і не послужили Тобі?».
Тоді Він відповість їм:
“Істинно кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, - те Мені ви вчинили.”
(Матфея 25, 40)
Ісус завершує Свої слова про Страшний Суд кажучи про те, що ті, що по ліву руку,
«підуть на вічну кару, а праведні - у вічне життя» (в. 46).
У минулі дві неділі цього передпостового періоду ми говорили про Боже терпіння і безмежне милосердя, про Його готовність прийняти кожного грішника, який повертається до Нього. У цю третю неділю ми отримали потужне нагадування про додаткову істину: ніхто не є настільки терплячим і милосердним, як Бог, але навіть Він не прощає тих, хто не кається. Бог любові є також Богом праведності, і коли Христос прийде знову у славі, Він прийде як наш Суддя. Таким є послання Великого посту до кожного з нас: наверніться, поки ще є час, покайтеся, поки не настав Кінець.
Ця неділя відкриває перед нами есхатологічний вимір Великого посту: Великий піст - це підготовка до Другого пришестя Спасителя, до вічної Пасхи в прийдешньому віці, тема, яка також знаходиться в центрі уваги перших трьох днів Страсного тижня. Але суд не тільки в майбутньому. Тут і зараз, щодня і щогодини, закам'янілість наших сердець по відношенню до інших і нездатність відповісти на дані нам можливості допомогти їншим, це вирок який ми виносимо самим собі.
Двері любові
Ще однією темою цієї неділі є тема любові. Коли Христос прийде судити нас, що буде критерієм Його суду? Притча про Страшний суд дає відповідь: любов - не просто гуманітарна турбота про абстрактну справедливість і анонімних «бідних», але конкретна і особиста любов до людської особи - конкретних людей, яких ми зустрічаємо щодня у своєму житті.
Християнська любов - це «можлива неможливість» побачити Христа в іншій людині, ким би вона не була, і яку Бог у Своєму вічному і таємничому задумі вирішив ввести в моє життя, нехай навіть на кілька хвилин, не як привід для «доброго діла» або вправи в благодійності, але як початок вічного спілкування з самим Богом.
Притча про Страшний суд - це притча про християнську любов. Не всі ми покликані працювати для «людства», але кожен з нас отримав дар і благодать Христової любові. Ми знаємо, що всі люди зрештою потребують цієї особистої любові - визнання в них їхньої унікальної душі, в якій неповторним чином відображена краса всього творіння. Ми також знаємо, що люди сидять у в'язницях, хворіють, страждають від спраги і голоду, бо їм відмовлено в цій особистій любові. І, нарешті, ми знаємо, що якими б вузькими і обмеженими не були рамки нашого особистого існування, кожен з нас став відповідальним за крихітну частину Царства Божого, став відповідальним завдяки тому самому дару Христової любові. І по тому, чи прийняли ми цю відповідальність, чи ні, чи любили ми, чи відмовилися любити, нас і судитимуть.
