“НЕ БЕРІМО БОЖОЇ ЛАСКИ ДАРЕМНО”

16-та неділя по П’ятидесятниці
2 Коринтян 6:1-10: Матвія 25:14-30

“НЕ БЕРІМО БОЖОЇ ЛАСКИ ДАРЕМНО”
“А ми. як співробітники, благаємо. щоб ви Божої благодаті не брали надаремно.” /2 Коринтян 6,1/.

Так закликає коринтських християн апостол Павло, очевидно, те звертання може відноситися до всіх християн: щоб ми, отримавши Божі дари, Божу благодать, намагалися виявити добро до нашого Творця й до наших ближніх.

Характерний такий приклад: Один знаменитий співак мав широку популярність і коли до нього звернувся священик, щоб він приходив у неділю до церкви й допомагав хорові співати, то він збуджено запитав:

-  Я - співати в хорі? - Та я оперовий співак, соліст, а не якийсь там хорист парафіяльного хору!

-  Кому ви співаєте в опері, в театрі? - запитав священик.

-  Людям...

-  Вірно, що там ви співаєте тільки людям і, очевидно, за гроші.

То ж попробуйте кожний сьомий день співати й Богові, не вимагаючи платні.

Той співак розповідає: Я вперше за все життя подумав, що голос, талант співака - це ж дар від Бога. Більшість того дару не отримують, а я його отримав в повноті. Я, мої професори той талант розвивали, але самий інструмент - голос - ні я, ні професори не створювали. І за той інструмент я нічого до цього часу не платив... Я боржник... Тепер щонеділі співаю-віддаю по-трохи борг Творцеві. Моє життя сповнилося великим змістом й почуттям єдності з моїм Богом Творцем і моїми братами й сестрами у Христі.

Господь дав кожному із нас дар-талант, але є досить людей, які не розвивають свого таланту. Є серед нас багато людей, які завидують багатьом спеціалістам, професіоналістам, але характерно: люди переважно завидують не здібностям, професійній досконалості, а скоріше матеріальним прибуткам і життьовим вигодам, які ті мають. /Є навіть люди, які завидують священикам, але, на жаль, мало є таких, які виявляють готовність вивчати Богословіє, щоб потім присвятити своє життя служінню Богові й своєму народові./

Загальною людською слабістю є те, що люди чи не осмислюють, чи забувають, що для того, щоб стати добрим лікарем, інженером, добрим учителем, щоб здобути повноту університетської освіти, треба довгі роки /від 5 до 10-ти років/ працювати, вивчати, засвоювати багато знань професійних знань і практики, треба часто відмовлятися від приємностей світу цього в молодих роках, щоб здобути наукові, професійні кваліфікації, а потім уже працювати у певній професії, беручи на себе часто важливі обов’язки й відповідальність.

Ніколи не забуваймо, що кожен батько й мати мають велику відповідальність не тільки перед своїми дітьми, але й перед Богом, за плекання й розвиток талантів у своїх дітей. Тому ті батьки-матері, які впадають у слабість алкоголізму, легковажного життя, які віддають більшу перевагу шинкові й різним марнотратним заняттям, не присвячують своєї уваги вихованню дітей у християнських чеснотах, - вони своїм життям закопують таланти дітей і відсторонюють їх від Бога. Тому можна сподіватися, що, по визначенню Христовому, їх буде відкинено від опіки й милосердя Божого. /Матвія 25,30/

Серед нас є також хибне думання, що всі видатні письменники, художники, композитори прославилися тільки через даний їм Богом талант. Безумовно, таланти їм Бог мав дати, але вони не могли б їх виявити перед людьми, якби вони не вчилися, не розвивали, не подвоювали й потроювали дані їм Богом здатності.

Є в цій країні, в США найбільше, поширене те зло й по всіх різних країнах: частина людей, дивлячись на життєві вигоди других людей, на досягнені ними здобутки в розвитку талантів, намагаються шантажем, грабунком, злодійством, убивствами дістати багатство - зрівнятися з іншими людьми у матеріальному збагаченню. Вступаючи на дорогу злочинства, злодійства і вбивства, ті авантюристи чи ґанстери, усвідомлюючи те чи ні, відрікаються від Бога й своїми гріховними діями й життям стають на шлях загибелі.

Людина чи її нащадки не можуть бути щасливими, коли вона хоче грабунком чи вбивствами збагатити себе, бо ж ті злочини не просто є порушенням заповідей Божих, а боротьбою проти волі Божої, спрямованою проти інших людей, які створені на подобу Божу. Вчинені тяжкі гріхи будуть каратися до четвертого покоління, згідно Божого установлення. /Вихід 34,7; Чисел 14,18; Повторення Закону 5,9/.

І для сповнення волі Божої, і для своєї власної користі, та для добра наших нащадків, ми повинні намагатися щонайбільше пізнавати свої таланти, здатності та наших дітей, щоб їх розвивати, помножувати, бо ж засвідчив Господь:

Бо кожному, хто має, дасться йому та  й додасться, хто ж не має,
- забереться від нього й те, що він має.”/Матвія 25,29

Протоієрей Тарас Славченко