ПЕРЕД ВСТУПОМ ДО ПОСТУ
Стоїмо перед дверима Великого Посту. Як свідомі члени Христової Церкви, ми повинні знати для чого цей піст, як його починати, що ми маємо під час Великого Посту робити, що ми маємо осягнути.
Звідки ми взнаємо те все? - Церква дає відповіді на ті питання, дає настанови не від людських міркувань, а від Бога - це настанови Господа Ісуса Христа й Його святих апостолів.
Найперше, піст має ціль - очищення душ і тіл наших і на з'єднання з Богом.
Чому очищення? - Ми знаємо, що бруд з чистотою не єднається, вірніше, - його безцільно так єднати, бо бруд опанує чистоту. Щоб відчувати чистоту, не досить одягнути чисту сорочку, взагалі чистий одяг, а треба людині викупатися, помитися, а тоді вже одягати чисту білизну. Так само брудні стіни треба очистити, витерти, а тоді вже фарбувати.
Великий Піст і встановлено для очищення душі від гріхів, щоб позбутися душевного бруду й з'єднатися з Христом через Святе Причастя, через прийняття Його науки Божого Слова.
Тіло наше потребує їжі, пиття, догляду, захисту від холоду, потребує теплоти й т.п. Це - як і тіло кожної тварини. Але тварина, поза доглядом тіла, нічого не потребує.
Та людина складається з двох єств – тіла й душі. Душа наша потребує духовної поживи й догляду. Душа людська прагне до єднання зі своїм Творцем, але, забруднена нечистю гріхів, вона не може з'єднатися зі святістю Божою, забруднена? - вона не відчує єдність з Богом. Господь свідомий нашої недосконалості, гріховності, тому Він і встановив Таїнство Покаяння-Сповіді, щоб людина могла мати купелю духовного очищення й могла з'єднуватися з Богом. Таїнство Сповіді/Покаяння/ Господь Ісус Христос установив у перший день по своєму Воскресінню, коли з'явився своїм учням-апостолам і сказав:
“Прийміть Духа Святого! Кому ви гріхи простите, - то простяться їм, а кому ви задержите, - то задержаться.”/Ів. 20:22-23/.
Але ж подібно говорив Христос своїм учням і перед своїми стражданнями: “Що тільки зв'яжете ви на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв’яжете ви на землі, розв'язане буде на небі.” /Матвія 18,18/.
Через те в Церкві Христовій існує Таїнство духовного очищення - Таїнство Сповіді.
Але перед Таїнством Сповіді людина мусить зробити певні духовні зусилля, аналіз душі перед своєю совістю. Совість, як і душа взагалі, невидима, нематеріальна, але, як усі ми знаємо, вона існує. Відчуття совісті Творець і дав нам усім, щоб ми контролювали й відчували наші вчинки, дії.
Через те, що в Сповіді ми просимо в Бога прощення наших провин вільних і невільних, то Христос і вказує нам з чого починати Великий Піст - з прощення. Це щоб ми простили провини найперше нашим ближнім:
“Бо як людям ви простите гріхи їхні, то простить і вам ваш Отець Небесний. “А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам гріхів ваших.” /Матвія 6:14-15/.
От тому, на підставі тієї ясної вказівки Христової, ми й мусимо починати Великий Піст із прощення. В родині жінка й чоловік, ідучи до Сповіді, мусять просити взаємно прощення, так само діти в батьків і навпаки…
Також ми повинні бути свідомими, що тілесний піст - не самоціль, його ми практикуємо, щоб дух легше запанував над тілом, над бажаннями тілесними. Піст - це не тільки не можна м'яса їсти, не можна танцювати, ходити на забави, але піст для того, щоб духово зрости, збагатитися, для придбання скарбів душі.
Духовний піст - це cтримання від злих-поганих діл і намагання якнайбільше творити добрі діла. “Яке добро з вашого пощення, якщо не їсте м’яса, але пожираєте ненавистю свого ближнього?” - запитує Василій Великий.
Святі отці Церкви навчають нас, щоб ми постили не тільки нашим шлунком, але цілою нашою істотою.
“- Нехай ваш розум стримується від злих, лихих думок; нехай пам’ять стримується від спогадів про недобре, нечистиве; нехай язик ваш стримається від неправди, обмовлень ближнього; стримайте вуха від слухання поганих жартів і поганих пісень; стримайте руки свої від чужого майна-добра, стримайте ноги свої від прямування ваc до місць гріха."
Отже людина має постити не тільки шлунком, а й устами, всім своїм єством і спрямовувати свій розум, зусилля волі, свої вчинки щоденного життя на творення добра, милостині. Треба не тільки намагатися хворих, немічних, потребуючих відвідати й їм допомогти, а намагатися батькам у Великий Піст більше приділити уваги своїм дітям.
Ми за роботою, ювілеями, забавами часто занедбуємо свої обов’язки перед дітьми. Поцікавмося що їх турбує, як вони вчаться, в чому вони потребують допомоги, заохочення. Поговорімо з ними про Бога, прочитаймо їм з Євангелії настанови Христові, навчімо їх молитви, допильнуймо, щоб вони з нами побували на всіх недільних Богослужіннях, на Службі Страстей Господніх, на виносі Плащаниці.
Подбаймо про скарби душі для себе й для наших дітей, про ті скарби, "яких ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, - там буде й серце твоє." /Мт.6:20-21/.
Oтець Протоієрей Тарас Славченко.