Віра людей у Воскресіння
Хомина неділя
Дії 5:12-20; Івана 20:19-31
Протягом існування Христової віри найбільше заперечень, критицизму безбожників різних відтінків спрямовувалися на саме народження Христове й ще в більшій мірі - на воскресіння Христове. І найбільш урочисто Церква відзначає якраз Різдво й Воскресіння Христова.
Про народження Христове у свій час говориться, тепер говоримо про воскресіння.
Одним із арґументів безбожників, богоборців - це те, що, мовляв, леґенди, різні перекази про воскресіння бога, сина певного бога - існували в різних стародавніх релігіях, особливо у стародавній єгипетській релігії.
Такі леґенди, різні перекази про воскресіння Бога, богів дійсно були. Але незаперечним є, що в різних релігіях різних народів, які жили тисячі років на окремих континентах, островах (наприклад, ацтеки, маї в південній Америці), без зв’язку з іншими народами, існували також перекази про великий потоп.
Про що те все свідчить?
Всі ті поганські релігії, не дивлячись на різні викривлення, спотворення понять про Бога, на зважаючи на хибні форми, обряди, поклоніння, кровні жертвоприношення навіть людей, — у них також збереглися окремі зерна правди, - і про потоп, і про прихід Спасителя (визволителя), як також про тілесну смерть і воскресіння Його.
Але окремі зерна правди були змішані, переплутані з неправдою поганства.
Тому, коли в Христовій вірі висловлюються істини, принесені чи звершені Сином Божим, які де в чому співпадають з дохристиянськими релігіями, то те свідчить не про запозичення їхніх переказів, а що в тих спотворених релігіях зберігалася певна частка істини.
Християнство також не було першим, що навчало про безсмертність душ людських, - ту віру мали і брамісти, давні індуси, і китайці, і давні єгиптяни, - часто, незалежно одні від других.
Лише в тих нехристиянських релігіях правдива віра - про безсмертя душ людських — виродилася, спотворилася на віру в переселення людських душ у тварини (індуси, буддисти), одних людей у других (ламаїзм у тибетському буддизмі) й т.п.
Єгиптяни, наприклад, зберігали віру у воскресіння людей, у з'єднання душ зі своїми тілами, але думали, що воскресіння тіл, повернення душ людських до тіл буде тоді можливе, як тіла збережуться. Через те в стародавніх єгиптян (копти - їх нащадки) так розвинулася муміфікація - мумії зберігаються тисячі років.
Сприйняття віри у воскресіння Ісуса Христа не всім легко дається. Взагалі ж воскресіння із мертвих - це на стільки серйозна справа, що треба глибоких незаперечних доказів, щоб усі, хто дошукується правди, могли увірувати.
Такі незаперечні докази найперше отримали найближчі учні Христові, апостоли, - вони пересвідчилися власними очима, коли Господь з'явився їм. Хома не повірив свідченню 10-ти своїх приятелів, але тим більше пересвідчення апостола Хоми- дає нам, усім людям, які прагнуть пізнати правду, також найбільш певні докази, що Ісус Христос воскрес тілесно із мертвих.
Прагнення апостола Хоми пересвідчитися не тільки очима, але й пальцями, є найбільш переконуючим доказом про воскресіння Христове для всіх людей, які на одне свідчення словом не вірять, а вимагають, фактів і певних доказів.
Тому недовір'я апостола Хоми перед явлінням воскреслого Христа й велика та глибока його віра після з'явлення Ісуса Христа зміцнює наше переконання, що Господь воістину воскрес.
Амінь.
о. Протоієрей Тарас Славченко
В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…
