Як знайти Бога
Неділя Закхея
І Тимофія 4:9-15; Луки 19:1-10
В усіх країнах світу, коли прибуває в урочистій процесії якась видатна особа, то люди обабіч дороги займають місця, щоб найкраще можна було побачити ту видатну особу, її оточення. Діти, як це часто буває, вилазять на навколишні дерева.
Але чи хто коли бачив, щоб у тому випадку людина середнього віку чи старшого віку вилізла на дерево? - Очевидно, кожний скаже, що такого не буває. Коли б хтось із старших людей у тому випадку виліз на дерево, то вважали б, що такій людині щось бракує в голові.
Одначе, як свідчить євангеліст, іменно такий незвичайний випадок стався: коли Ісус, оточений натовпом народу, ішов по місті, то один із поважних громадян міста Єрихону, Закхей - збирач державних податків, людина вже, очевидно, немолода, виліз на дерево.
Закхей був при своєму розумові, - про те свідчить дальше все євангельське оповідання. Більшість людей вважали його за великого грішника, здирщика, і таким він правдоподібно й був. Але він чув за Ісуса з Назарету, за Його божественні дії. Він напевно довідався, що при вході до міста Ісус оздоровив сліпонародженого - зробив його видющим.
Отже, на того надзвичайного Ісуса, що творить діла Божі, і захотів подивитися Закхей. Не дивлячись на свою гріховність, Закхея, очевидно, турбувало сумління, він був неспокійний і хотів конче поглянути на Ісуса, а що був: малого зросту, то занехав повагу свого віку й свого становища державного урядовця й поліз на дерево.
Закхей не вважав за сором лізти на дерево, він бо хотів будь-що побачити Ісуса, який може чинити діла, які ніхто з людей не може. Він також потребував оздоровлення, але про свої немочі - душевні турботи - Закхей не міг нікому сказати. Отой душевний неспокій і прагнення позбутися їх, найти мир душевний - і були причиною чому Закхей, як малоліток, поліз на дерево. Стан його душевний був такий, що він потребував, як повітря, побачити Ісуса.
Ісус Христос був душевидець, Він відчував прагнення й нестримне бажання Закхея, тому, наблизившись до смоковниці, на якій між гіллям сидів Закхей, Господь промовив:
”3акхею, - зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм”. (Луки 19,5/.
Таке фамільярне звернення Ісуса до нього по імені було, очевидно, для Закхея несподіванкою, бо Він же ніколи не знав і не бачив його, але Закхей слух’яно “зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.” Вийшло все понад сподівання - ніби Ісус прочитав його всі потаємні прагнення й бажання та вирішив задовольнити їх.
Оте раптове звернення Ісуса до Закхея по імені наглядно показує нам, що Господь знає всі наші імена й знає всі наші прагнення, перше, а ніж ми їх висловимо в нашій молитві устами. В іншому місці Ісус Христос виразно засвідчив: “бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання”(Матвія 6.8).
Отже найбільш важливо, щоб людина мала щире бажання на єдність із Богом, бажання виконувати волю Його. Людина мусить іменно прагнути Бога так, як потопаючий прагне повітря. Існує розповідь про одного шукача Бога. Той шукач звернувся до віруючого християнина з питанням:
- Як можна знайти Бога? Віруючий чоловік запропонував піти йому до води, до озера, і сказав:
- Попробуй тричі зануритися у воду й за кожним разом тримай голову у воді так довго, як можеш. Те й було зроблено. Віруючий потім запитав шукача Бога:
- Яке було твоє найбільше бажання, коли ти був під водою?
- Винирнути й вдихнути повітря.
Віруючий сказав стверджуючи: -- “Коли ти так щиро бажатимеш Бога, як повітря вдихнути, - ти Бога знайдеш.”
Закхей міг бути дуже грішним чоловіком, але він дуже прагнув оздоровлення душевного й він відчував, що Ісус з Назарету має ту благодать і силу допомогти йому, тому він так прагнув побачити Ісуса.
І тому то, коли Ісус зайшов до його дому, то Закхей не просто вгостив Його наїдками й напитками, а вгостив Ісуса духовним зрушенням, рішучим кроком на дорогу спасіння:
"Господи, половину маєтку свого я віддам убогим, а коли кого скривдив був чим, - верну вчетверо." (Луки 19,8)
Існує давній церковний переказ, що Закхей пізніше був єпископом Христової Церкви. Певно одно, що якби то було тільки сказано, а не зроблено, то про вчинок Закхея не згадувалося б у Євангелії; Закхей же вчинив так, як і обіцяв Ісусові.
Сталося чудо духовного переродження, духовного оздоровлення грішної людини.
Люди, які зважають найбільше на тілесне, напевно можуть бути найбільше вражені тілесним оздоровленням сліпонародженого, яке Ісус вчинив при вході до Єрихону. Але ми, віруючі християни, маємо пам’ятати, бути свідомими, що головна місія Ісуса Христа на землі була, ціль Його приходу на землю - це не тілесне оздоровлення людей, а оздоровлення душ людських, щоб вони могли спастися в Богові.
Тому для нас найбільш важливим є духовне оздоровлення Ісусом Закхея, бо Він оздоровив його душу й тим спрямував його далі чинити добро, спрямував його на дорогу спасіння.
Важливо також знати, що Христос з нами перебуватиме до кінця віку (Матвія 28,20). Христос завжди близько й готовий оздоровити душі і тіла наші, якщо ми щиро прагнемо єдности з Ним, як того прагнув Закхей.
Амінь.
о. Протоієрей Тарас Славченко
В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…