Ninth Sunday after Pentecost

Procession of the Precious Wood of the Life-giving Cross of the Lord (1164);

Commemoration of the Holy Seven Maccabees, Martyrs Abimus, Antonius, Gurias, Eleazar, Eusebonus, Alimus, and Marcellus, their mother Solomonia, and their teacher Eleazar (166 B.C.); Nine Martyrs of Perge in Pamphylia: Leontius, Attius, Alexander, Cindeus, Minsitheus (Mnesitheus), Cyriacus, Mineon (Menaeus), Catanus, and Eucleus (3rd century).
Celebration of the Baptism of Rus-Ukraine (988).

The Beginning of the Dormition fast

Epistle reading from The First Epistle [letter] of Saint Paul the Apostle to Corinthians 3:9-17

1Co 3:9

For we are God's fellow workers. You are God's field, God's building.

1Co 3:10

According to the grace of God given to me, like a skilled master builder I laid a foundation, and someone else is building upon it. Let each one take care how he builds upon it.

1Co 3:11

For no one can lay a foundation other than that which is laid, which is Jesus Christ.

1Co 3:12

Now if anyone builds on the foundation with gold, silver, precious stones, wood, hay, straw--

1Co 3:13

each one's work will become manifest, for the Day will disclose it, because it will be revealed by fire, and the fire will test what sort of work each one has done.

1Co 3:14

If the work that anyone has built on the foundation survives, he will receive a reward.

1Co 3:15

If anyone's work is burned up, he will suffer loss, though he himself will be saved, but only as through fire.

1Co 3:16

Do you not know that you are God's temple and that God's Spirit dwells in you?

1Co 3:17

If anyone destroys God's temple, God will destroy him. For God's temple is holy, and you are that temple.

In commemoration of the Procession of the Precious Wood of the Life-giving Cross of the Lord, a reading from The First Epistle [letter] of Saint Paul the Apostle to Corinthians 1:26-29

1Co 1:26

For you see your calling, brothers, that not many wise men according to the flesh are called, not many mighty, not many noble.

1Co 1:27

But God has chosen the foolish things of the world to confound the wise; and God has chosen the weak things of the world to confound the things which are mighty;

1Co 1:28

and God has chosen the base things of the world, and things which are despised, and things which are not, in order to bring to nothing things that are;

1Co 1:29

so that no flesh should glory in His presence.

In commemoration of the Holy Seven Maccabee martyrs, an Epistle reading from
The Epistle [letter] of Saint Paul the Apostle to the Hebrews 11:33-12:2

Heb 11:33

who through faith subdued kingdoms, wrought righteousness, obtained promises, stopped the mouths of lions,

Heb 11:34

quenched the violence of fire, escaped the edge of the sword, out of weakness were made strong, became valiant in fight, turned to flight the armies of the strangers.

Heb 11:35

Women received their dead raised to life again, and others were tortured, not accepting deliverance, that they might obtain a better resurrection.

Heb 11:36

And others had trial of cruel mockings and scourgings; yes, more, of bonds and imprisonments.

Heb 11:37

They were stoned, they were sawed in two, were tempted, were slain with the sword. They wandered about in sheepskins and goatskins, being destitute, afflicted, tormented.

Heb 11:39

And these all, having obtained a good report through faith, did not receive the promise,

Heb 11:40

for God had provided some better thing for us, that they should not be made perfect without us.

Heb 12:1

Therefore since we also are surrounded with so great a cloud of witnesses, let us lay aside every weight and the sin which so easily besets us, and let us run with patience the race that is set before us,

Heb 12:2

looking to Jesus the Author and Finisher of our faith, who for the joy that was set before Him endured the cross, despising the shame, and sat down at the right of the throne of God.

In celebration of the blessing of the water and The Baptism of Rus-Ukraine (988), an Epistle reading from The Epistle [letter] of Saint Paul the Apostle to the Hebrews 11:11-18

Heb 11:11

By faith also Sarah herself received strength to conceive seed and was delivered of a child when she was past age, because she judged Him who had promised to be faithful.

Heb 11:12

Because of this came into being from one, and that of one having died, even as the stars of the sky in multitude, and as innumerable as the sand which is by the seashore.

Heb 11:13

These all died by way of faith, not having received the promises, but having seen them afar off. And they were persuaded of them and embraced them and confessed that they were strangers and pilgrims on the earth.

Heb 11:14

For they who say such things declare plainly that they seek a fatherland.

Heb 11:15

And truly, if they had been mindful of that country from which they came out, they might have had opportunity to have returned.

Heb 11:16

But now they stretch forth to a better fatherland, that is, a heavenly one. Therefore God is not ashamed to be called their God, for He has prepared a city for them.

Heb 11:17

By faith Abraham, being tested, offered up Isaac. And he who had received the promises offered up his only-begotten son,

Heb 11:18

of whom it was said that in Isaac your Seed shall be called,

Неділя Дев'ята після П'ятидесятниці

Винесення Чесного і Животворчого Хреста Господнього, Свято Всемилостивому Спасу та Пресвятій Богородиці (1164).

Помин Семи мучеників Маккавейських: Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Алима і Маркела, матері їх Соломонії і учителя їх Єлеазара (166 років до Різдва Христового); Мучеників у Пергії Памфлійській: Леонтія, Атія, Олександра, Киндея, Минсифея, Киріака, Минеона, Катуна і Євклея (III століття).
Пам’ять хрещення Руси-України (988).

Початок Успенського посту

Читання Апостола з Першого Послання [листа] св. ап. Павла до Коринтян 3:9-17

1Кор 3:9

Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.

1Кор 3:10

Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!

1Кор 3:11

Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.

1Кор 3:12

А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,

1Кор 3:13

то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.

1Кор 3:14

І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;

1Кор 3:15

коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.

1Кор 3:16

Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?

1Кор 3:17

Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!

У помин Винесення Чесного і Животворчого Хреста Господнього, читання Апостола з Першого Послання [листа] св. апостола Павла до Коринтян 1:26-29

1Кор 1:26

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні.

1Кор 1:27

Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

1Кор 1:28

і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити,

1Кор 1:29

так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло.

У помин Семи мучеників Маккавейських, читання Апостола з Послання [листа] святого апостола Павла до Євреїв 11:33-12:2

Євр 11:33

що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,

Євр 11:34

силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;

Євр 11:35

жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;

Євр 11:36

а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.

Євр 11:37

Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

Євр 11:38

Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.

Євр 11:39

І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,

Євр 11:40

бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.

Євр 12:1

Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,

Євр 12:2

дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.

З нагоди освячення води і пам’ять хрещення Руси-України (988), читання Апостола з Послання [листа] святого апостола Павла до Євреїв 11:11-18

Євр 11:11

Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.

Євр 11:12 Т

ому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.

Євр 11:13

Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.

Євр 11:14

Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.

Євр 11:15

І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.

Євр 11:16

Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.

Євр 11:17

Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,

Євр 11:18

що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.

A reading of Holy Scripture from The Gospel of Saint Matthew the Apostle 14:22-34

Mat 14:22

Immediately He made the disciples get into the boat and go before Him to the other side, while He dismissed the crowds.

Mat 14:23

And after He had dismissed the crowds, He went up on the mountain by himself to pray. When evening came, He was there alone,

Mat 14:24

but the boat by this time was a long way from the land, beaten by the waves, for the wind was against them.

Mat 14:25

And in the fourth watch of the night He came to them, walking on the sea.

Mat 14:26

But when the disciples saw Him walking on the sea, they were terrified, and said, "It is a ghost!" and they cried out in fear.

Mat 14:27

But immediately Jesus spoke to them, saying, "Take heart; it is I. Do not be afraid."

Mat 14:28

And Peter answered Him, "Lord, if it is you, command me to come to You on the water."

Mat 14:29

He said, "Come." So Peter got out of the boat and walked on the water and came to Jesus.

Mat 14:30

But when he saw the wind, he was afraid, and beginning to sink he cried out, "Lord, save me."

Mat 14:31

Jesus immediately reached out His hand and took hold of him, saying to him, "O you of little faith, why did you doubt?"

Mat 14:32

And when they got into the boat, the wind ceased.

Mat 14:33

And those in the boat worshipped Him, saying, "Truly you are the Son of God."

Mat 14:34

And when they had crossed over, they came to land at Gennesaret.

In commemoration of the Procession of the Precious Wood of the Life-giving Cross of the Lord, a reading from The Gospel of Saint John the Apostle 19:6-11, 13-20, 25-28, 30-35

Joh 19:6

Then when the chief priests and under-officers saw Him, they cried out, saying, Crucify! Crucify Him! Pilate said to them, You take Him and crucify Him, for I find no fault in him.

Joh 19:7

The Jews answered him, We have a Law, and by our Law he ought to die, because he made himself the Son of God.

Joh 19:8

Then when Pilate heard that saying, he was the more afraid.

Joh 19:9

And he went again into the praetorium and said to Jesus, Where are you from? But Jesus gave him no answer.

Joh 19:10

Then Pilate said to him, Do you not speak to me? Do you not know that I have authority to crucify you, and I have authority to release you?

Joh 19:11

Jesus answered, You could have no authority against Me unless it were given to you from above. Therefore he who delivered Me to you has the greater sin.

Joh 19:13

Then when Pilate heard that saying, he brought Jesus out and sat down in the judgment seat at a place called the Pavement (but in the Hebrew, Gabbatha).

Joh 19:14

And it was the preparation of the Passover, and about the sixth hour. And he said to the Jews, Behold your king!

Joh 19:15

But they cried out, Away with Him! Away with Him! Crucify Him! Pilate said to them, Shall I crucify your King? The chief priests answered, We have no king but Caesar.

Joh 19:16

Then he delivered Him up to them that He might be crucified. And they took Jesus and led Him away.

Joh 19:17

And bearing His cross, He went out to a place called, The Place of a Skull (which is called in the Hebrew, Golgotha)

Joh 19:18

where they crucified Him, and two others with Him, one on either side, and Jesus in the middle.

Joh 19:19

And Pilate wrote a title and put it on the cross. And the writing was, JESUS OF NAZARETH, THE KING OF THE JEWS.

Joh 19:20

Then many of the Jews read this title, for the place where Jesus was crucified was near the city, and it was written in Hebrew, Greek, and Latin.

Joh 19:25

And His mother stood by the cross of Jesus, and His mother's sister, Mary the wife of Clopas, and Mary Magdalene.

Joh 19:26

Then when Jesus saw His mother and the disciple whom He loved standing by, He said to His mother, Woman, behold your son!

Joh 19:27

Then He said to the disciple, Behold your mother! And from that hour that disciple took her into his own home.

Joh 19:28

After this, knowing that all things were now accomplished, that the Scripture might be fulfilled, Jesus said, I thirst.

Joh 19:30

Then when Jesus had received the sour wine, He said, It is finished! And He bowed His head and gave up the spirit.

Joh 19:31

Then the Jews, because it was Preparation, begged Pilate that their legs might be broken, and that they might be taken away, so that the bodies should not remain on the cross on the sabbath. For that sabbath was a high day.

Joh 19:32

Then the soldiers came and broke the legs of the first, and of the other who was crucified with Him.

Joh 19:33

But when they came to Jesus and saw that He was already dead, they did not break His legs.

Joh 19:34

But one of the soldiers pierced His side with a lance, and instantly there came out blood and water.

Joh 19:35

And he who saw bore record, and his record is true. And he knows that he speaks true, so that you might believe.

In commemoration of the Holy Seven Maccabee Martyrs, a reading from The Gospel of Saint Matthew the Apostle 10:32-36, 11:1

Mat 10:32

Then everyone who shall confess Me before men, I will confess him before My Father who is in Heaven.

Mat 10:33

But whoever shall deny Me before men, I will also deny him before My Father in Heaven.

Mat 10:34

Do not think that I have come to bring peace on earth. I did not come to send peace, but a sword.

Mat 10:35

For I have come to set a man against his father, and the daughter against her mother, and the daughter-in-law against her mother-in-law.

Mat 10:36

And a man's foes shall be those of his own household.

Mat 11:1

And it happened, when Jesus had finished commanding His twelve disciples, He left there to teach and to proclaim in their cities.

In celebration of the blessing of the water and The Baptism of Rus’-Ukraine (988), a reading from The Gospel of St. John the Apostle 5:1-15

Joh 5:1

After this there was a feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.

Joh 5:2

Now there is a pool at the Sheep Gate at Jerusalem, which is called in Hebrew Bethesda, having five porches.

Joh 5:3

In these lay a great multitude of those who were sick, of blind, lame, withered, waiting for the moving of the water.

Joh 5:4

For an angel went down at a certain time into the pool and troubled the water. Then whoever first stepped in after the troubling of the water was made whole of whatever disease he had.

Joh 5:5

And a certain man was there, who had an infirmity thirty-eight years.

Joh 5:6

When Jesus saw him lying, and knowing that he had spent much time, He said to him, Do you desire to be made whole?

Joh 5:7

The infirm man answered Him, Sir, when the water is troubled, I have no one to put me into the pool. But while I am coming, another steps down before me.

Joh 5:8

Jesus says to him, Rise, take up your bed and walk.

Joh 5:9

And immediately the man was made whole and took up his bed and walked. And it was a sabbath on that day.

Joh 5:10

Therefore the Jews said to him who had been healed, It is the sabbath. It is not lawful for you to take up the bed.

Joh 5:11

He answered them, He who made me whole said to me, Take up your bed and walk.

Joh 5:12

Then they asked him, Who is the Man Who said to you, Take up your bed and walk?

Joh 5:13

And he did not know Him who had cured him, for Jesus had moved away, a crowd being in the place.

Joh 5:14

Afterward Jesus found him in the temple and said to him, Behold, you are made whole. Sin no more lest a worse thing come to you.

Joh 5:15

The man departed and told the Jews that it was Jesus who had made him whole.

Читання Святого Письма з Євангелії святого апостола Матвія 14:22-34

Мт 14:22

Одного разу, примусив Ісус учеників Своїх сісти в човен і плисти поперед Його на той бік, поки Він одправить народ.

Мт 14:23

І відпустивши народ зійшов на гору, щоб помолитись насамоті. І як настав вечір, був там один.

Мт 14:24

Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний.

Мт 14:25

У четверту ж добу ночі Ісус пішов до них, ідучи по морю.

Мт 14:26

Ученики, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і казали, що це мара, і закричали зо страху.

Мт 14:27

Ісус же зараз заговорив до них, кажучи: Заспокойтесь, це Я, не бійтесь!

Мт 14:28

А Петр, озвавшись, сказав Йому: Коли це Ти, Господи, то звели мені прийти до Тебе по воді.

Мт 14:29

Він же сказав: Іди. І Петер вийшов з човна й пішов по воді, щоб підійти до Ісуса;

Мт 14:30

Та, побачивши сильний вітер, злякавсь і став потопати й закричав, кажучи: Господи, спаси мене!

Мт 14:31

Ісус зараз простяг руку, взяв його й каже йому: Маловіре! Чого ти усумнився?

Мт 14:32

І як увійшли вони у човен, вітер затих.

Мт 14:33

Ті, що були в човні, підійшли й поклонились Йому, кажучи: Істинно Ти Син Божий.

Мт 14:34

І переправившись, прибули в землю Геннісаретську.

У помин Винесення Чесного і Животворчого Хреста Господнього, читання з
Євангелії святого апостола Івана
19:6-11, 13-20, 25-28, 30-35

Ін 19:6

Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!

Ін 19:7

Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!

Ін 19:8

Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,

Ін 19:9

і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.

Ін 19:10

І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?

Ін 19:11

Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...

Ін 19:13

Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.

Ін 19:14

Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!

Ін 19:15

Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!

Ін 19:16

Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...

Ін 19:17

І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.

Ін 19:18

Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.

Ін 19:19

А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.

Ін 19:20

І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.

Ін 19:25

Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.

Ін 19:26

Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!

Ін 19:27

Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.

Ін 19:28

Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!

Ін 19:30

А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...

Ін 19:31

Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.

Ін 19:32

Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.

Ін 19:33

Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,

Ін 19:34

та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.

Ін 19:35

І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

У помин Семи мучеників Маккавейських, читання з Євангелії святого апостола Матвія 10:32-36, 11:1

Мт 10:32

Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.

Мт 10:33

Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.

Мт 10:34

Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.

Мт 10:35

Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.

Мт 10:36

І: вороги чоловікові домашні його!

Мт 11:1

І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.

З нагоди освячення води і пам’ять Хрещення Руси-України (988), читання з Євангелії святого апостола Івана 5:1-15

Ін 5:1

Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

Ін 5:2

А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

Ін 5:3

У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

Ін 5:4 

Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

Ін 5:5 

А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

Ін 5:6 

Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

Ін 5:7 

Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

Ін 5:8 

Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

Ін 5:9 

І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

Ін 5:10

тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

Ін 5:11

А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

Ін 5:12

А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

Ін 5:13

Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

Ін 5:14

Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

Ін 5:15

Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

We invite all the faithful to sing in prayer throughout the service, together with our church choir.

Запрошуємо всіх вірних молитовно співати службу разом з хором.