«Як дізнатися, чи чує Бог мої молитви» (частина 1)

У нашому житті, зазвичай, є певні моменти, коли ми проходимо через фізичний біль, душевні страждання чи ізоляцію, і коли наші душі благають Бога дати нам пояснення усього що відбувається.  У такі моменти самотності та відчаю ми шукаємо відповіді у нашого Бога - Творця, або будь-яких ознак його присутності. Ці моменти перевантажують емоційно і виснажують духовно. Ці моменти духовного відчаю або, як інші їх називають, чорною духовною дірою, призводять до того, що багато людей втрачають віру через самотність від Божого мовчання. Це трапляється не лише з мирянами, але й в духовному житті монаших людей. Наші душі кричать до Бога, але все, що ми відчуваємо, - це повна тиша. І це є реальний досвід, насправді так відбувається.

Одне з питань такого роду поставила мені молода дівчина десять років тому: «Як я можу знати, що Бог чує мої молитви?» Це одне з найскладніших і актуальних питань у нашому духовному житті. Воно коротке, лаконічне і надзвичайно зворушливе. Воно досягає серця християнської духовності та закликає людство до нашого милосердного Бога за відповіддю. Через складність цього запитання я намагався знайти відповідь на нього довгий час. Після десяти років роздумів над цією проблемою я зрозумів, що відповідь на це заритання не може бути узагальненою, надто спрощеною і самовпевненою. Існує таємниче попередження не бути надмірно впевненим і надмірно ревним із відповіддю. Це питання вимагає ретельного осмислення та цілісного підходу. Наші особисті спостереження є дуже важливими для розуміння цього запитання та відповіді на нього. Ці спостереження не є кінцевими, оскільки вони охоплюють неймовірну кількість  різноманітних сфер людського життя та нашої взаємодії з Божественним.

Спостереження 1: Особистий досвід: ми повинні усвідомити, що це питання стосується особистого досвіду кожної людини, яка шукає відповіді від Бога. Кожна відповідь від Бога залежить від унікальних та особистих стосунків, які людина створює з Богом у своєму власному житті. Це дуже індивідуальний та особистий досвід, який неможливо повторити. Відповідь є характерною для кожної людини і не може бути узагальнена. Це приводить мене до висловлювання румунського православного богослова Думітру Станілоае, який сказав, що: “... є стільки способів пізнати Бога, скільки людей у ​​світі”. Відповідь Бога одній людині буде відрізнятися від відповіді іншій, оскільки кожен досвід спілкування з Богом дуже особистий. Відповідь Бога тому, хто останні роки життя проводить у будинку престарілих, буде відрізнятися від відповіді тому, хто тільки закінчує університет. Відповідь Бога матері - одиначці, яка піклується про свою сім’ю, буде відрізнятися від тієї, яка благословлена ​​хорошою роботою і користується багатьма щоденними привілеями життя. Відповідь до ченця, що живе в монастирі, також буде відрізнятися від відповіді до того, хто духовно бореться в сучасному світі. Особистий досвід є важливим у наших пошуках Божої відповіді, але він ніколи не є ідентичним чи подібним. Унікальність особистих стосунків з Богом також залежить від пристосованості людини до отримання благодаті Духа Святого. Наш Бог існує і чекає на нас кожну мить, а ми, в свою чергу, можемо і здатні прийняти цю Божественну енергію в наше життя.