14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці
Повна назва свята – Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії. За переказами, у 910 році Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами та святими, з’явилася людям, які молилися у Влахернському храмі у Константинополі за визволення від ворогів, які оточили місто. Правитель Константинополя, Лев Філософ, робив все можливе, але захисників було занадто мало. Залишалося лише сподіватися на диво.
Першого жовтня всі християни візантійської столиці, зібралися в головному храмі для здійснення Всеношної та Літургії. Ця давня і прекрасна церква, побудована ще за часів імператора Юстиніана, була розташована у Влахернах - північно-західному передмісті Константинополя. У ній зберігалися омофор (наплічник, тобто довга широка тканина з хрестом, яку носять священники на богослужіннях) і частинка пояса Небесної Цариці, перенесені до Царгорода в V ст. з Палестини. Серед присутніх на молитву людей був і слов'янин - блаженний старець Андрій, раніше проданий в рабство візантійському жителю Феогносту. Його супроводжував учень Єпіфаній.
О четвертій годині ночі Андрій підняв очі та побачив Пречисту Діву, що йшла по повітрю до вівтаря. Її оточувало прекрасне сяйво, ангели, сонм праведників і святих. По праву руку від Богородиці йшов Іоанн Хреститель, а по ліву - св. апостол Іоанн Богослов. Діва Марія опустилася на коліна перед Престолом та стала зі слізьми молитися про всіх людей. Потім Божа Матір на знак того, що бере народ під свою опіку, покрила людей у храмі чесним своїм омофором. Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках її блищав «краще за промені сонячні». Цей дивовижний покрив і захистив місто.
Свято Покрови Божої Матері та ікона Покрови – символ невпинного заступництва Владичиці за рід людський. Воно є одним із найвеличніших свят, тому на честь нього досить часто освячують новозбудовані храми. Покров Пресвятої Діви – знак любові та участі, які Матір Божа відчуває до людей. Його благодать незримо покриває й захищає кожну людину, оберігаючи від гріха і допомагаючи у нелегкий час. Православна Церква вшановує видіння, що його бачив святий Андрій та його учень Єпіфаній, не як подію у житті двох, нехай і святих людей, а як постійну істину, що віддзеркалює заступництво Матері Божої за своїх дітей-християн.
Особливе ставлення до Покрови було в українських козаків. Згідно з переказами саме на Покрову вони вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї, не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки у ті часи основним календарем були церковні свята, то і маємо козацьке свято на
Покрову. На Січі була побудована церква в честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. На іконі понад Пречистою був надпис: "Ізбавлю і покрию люди моя.. ", а від Запорожців, що під іконою, простягнена стрічка вгору до Божої Матері з написом: "Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас от всякого зла". Вибираючись в похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї Покровительки і ревно співали "Під Твою милість прибігаємо". Повернувшись щасливо з походу, спішили до Неї зі щирою подякою.
Цікаві факти:
· Грецька Церква датує подію 626-м роком. Від 29-го липня по 7-ме серпня місто Константинополь було в десятиденній облозі аварів та їх союзників. Ситуація ускладнювалася тим, що імператор Іраклій із військом воював з персами на Кавказі. В столиці лишався його 14-ти річний син Костянтин, який не мав жодного військового досвіду, та місцева залога. Пасхальні Хроніки та Феодор Сінкелл детально занотували кожен день осади. Напевно Сінкелл, безпосередній свідок подій, першим говорить про заступництво Пресвятої Богородиці, яка “потопила їх моноксили разом із воїнами перед власним її храмом у Влахернах, так що ціла бухта наповнилася мертвими тілами та порожніми моноксилами”.
· В українській церковній традиції та традиціях церков започаткованих українцями, видіння юродивого Андрія датуються дев’ятим-десятим століттями під час війни з сарацинами-мусульманами (історичні джерела не фіксують жодної облоги Константинополя мусульманами протягом 10-го ст.) або з племенами русів (за різними варіантами військом Аскольда або Олега). Такий різнобій у датуванні події, що зафіксувала суть свята Покрови, можна пояснити лише тим, що сама подія має лише другорядне значення порівняно з істиною, яку вона демонструє.
· Особливо трепетно до свята ставилися неодружені дівчата. Вранці вони наввипередки бігли до церкви - адже та красуня, яка першою запалить свічку біля образу Богоматері, перша вийде заміж.
· Цього дня часто призначали весілля. Нерідко 14 жовтня випадає перший сніг, який асоціюється з весільним покривалом або фатою. А ще цього дня прощалися з осінню і зустрічали зиму, бо зазвичай на Покрову до обіду – осінь, а після обіду – зима.