Fifth Sunday of Pascha, Sunday of the Samaritan Woman
Christ Is Risen! Indeed He Is Risen!
Fifth Sunday of Pascha
Sunday of the Samaritan Woman
Commemoration of Prophet Isaiah (8th century B.C.); Martyr Christopher of Lycia, and with him Martyrs Callinica and Aquilina (249); Translation [transfer] of the relics of Saint Nicholas the Wonderworker from Myra to Bari (1087).
Epistle reading from The Acts of the Apostles 11:19-26, 29-30, [by Saint Luke the Apostle]
Act 11:19
Now those who were scattered because of the persecution that arose over Stephen traveled as far as Phoenicia and Cyprus and Antioch, speaking the word to no one except Jews.
Act 11:20
But there were some of them, men of Cyprus and Cyrene, who on coming to Antioch spoke to the Hellenists also, preaching the Lord Jesus.
Act 11:21
And the hand of the Lord was with them, and a great number who believed turned to the Lord.
Act 11:22
The report of this came to the ears of the church in Jerusalem, and they sent Barnabas to Antioch.
Act 11:23
When he came and saw the grace of God, he was glad, and he exhorted them all to remain faithful to the Lord with steadfast purpose,
Act 11:24
for he was a good man, full of the Holy Spirit and of faith. And a great many people were added to the Lord.
Act 11:25
So Barnabas went to Tarsus to look for Saul,
Act 11:26
and when he had found him, he brought him to Antioch. For a whole year they met with the church and taught a great many people. And in Antioch the disciples were first called Christians.
Act 11:29
So the disciples determined, everyone according to his ability, to send relief to the brothers living in Judea.
Act 11:30
And they did so, sending it to the elders by the hand of Barnabas and Saul.
In commemoration of Saint Nicholas the Wonderworker, a reading from the Epistle [letter] of Saint Paul the Apostle to Hebrews 13:17-21
Heb 13:17
Yield to those leading you, and be submissive, for they watch for your souls, as those who must give account, that they may do it with joy and not with grief; for that is unprofitable for you.
Heb 13:18
Pray for us; for we trust we have a good conscience, in all things willing to live honestly.
Heb 13:19
But I beseech you the rather to do this, so that I may be more quickly restored to you.
Heb 13:20
Now may the God of peace (who brought again our Lord Jesus from the dead, that great Shepherd of the sheep, through the blood of the everlasting covenant)
Heb 13:21
make you perfect in every good work to do His will, working in you that which is well pleasing in His sight through Jesus Christ, to whom be glory forever and ever. Amen.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
П’ята Неділя Паски
Неділя про самарянку
Помин Пророка Ісаї (VIII віку до Р.Х.);
Мученика Христофора (249); Перенесення мощів святителя і чудотворця Миколи з Мір Лікійськіх в місто Бари (1087).
Читання Апостола з Діянь Апостолів 11:19-26, 29-30, [святого апостола Луки]
Діян 11:19
А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.
Діян 11:20
А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.
Діян 11:21
І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
Діян 11:22
І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.
Діян 11:23
А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
Діян 11:24
Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа!
Діян 11:25
Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.
Діян 11:26
А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.
Діян 11:29
Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
Діян 11:30
Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.
У помин святителя і чудотворця Миколая,читання Апостола з Послання [листа] святого апостола Павла до Євреїв 13:17-21
Євр 13:17
Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне.
Євр 13:18
Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись.
Євр 13:19
А надто прошу це робити, щоб швидше до вас мене вернено.
Євр 13:20
Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,
Євр 13:21
нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.
A reading of Holy Scripture from The Gospel of Saint John the Apostle 4:5-42
Joh 4:5
So He came to a town of Samaria called Sychar, near the field that Jacob had given to his son Joseph.
Joh 4:6
Jacob’s well was there; so Jesus, wearied as He was from his journey, was sitting beside the well. It was about the sixth hour.
Joh 4:7
There came a woman of Samaria to draw water. Jesus said to her, “Give Me a drink.”
Joh 4:8
(For His disciples had gone away into the city to buy food.)
Joh 4:9
The Samaritan woman said to Him, “How is it that You, a Jew, ask for a drink from me, a woman of Samaria?” (For Jews have no dealings with Samaritans.)
Joh 4:10
Jesus answered her, “If you knew the gift of God, and Who it is that is saying to you, ‘Give Me a drink,’ you would have asked Him, and He would have given you living water.”
Joh 4:11
The woman said to Him, “Sir, You have nothing to draw water with, and the well is deep. Where do You get that living water?
Joh 4:12
Are You greater than our father Jacob? He gave us the well and drank from it himself, as did his sons and his livestock.”
Joh 4:13
Jesus said to her, “Everyone who drinks of this water will be thirsty again,
Joh 4:14
but whoever drinks of the water that I will give him will never be thirsty forever. The water that I will give him will become in him a spring of water welling up to eternal life.”
Joh 4:15
The woman said to Him, “Sir, give me this water, so that I will not be thirsty or have to come here to draw water.”
Joh 4:16
Jesus said to her, "Go, call your husband, and come here."
Joh 4:17
The woman answered Him, "I have no husband." Jesus said to her, "You are right in saying, 'I have no husband';
Joh 4:18
for you have had five husbands, and the one you now have is not your husband. What you have said is true."
Joh 4:19
The woman said to Him, "Sir, I perceive that You are a prophet.
Joh 4:20
Our fathers worshiped on this mountain, but You say that in Jerusalem is the place where people ought to worship."
Joh 4:21
Jesus said to her, "Woman, believe Me, the hour is coming when neither on this mountain nor in Jerusalem will you worship the Father.
Joh 4:22
You worship what you do not know; we worship what we know, for salvation is from the Jews.
Joh 4:23
But the hour is coming, and is now here, when the true worshipers will worship the Father in spirit and truth, for the Father is seeking such people to worship Him.
Joh 4:24
God is Spirit, and those who worship Him must worship in spirit and truth."
Joh 4:25
The woman said to Him, "I know that Messiah is coming (He who is called Christ). When He comes, He will tell us all things."
Joh 4:26
Jesus said to her, "I who speak to you am He."
Joh 4:27
Just then His disciples came back. They marveled that He was talking with a woman, but no one said, "What do you seek?" or, "Why are You talking with her?"
Joh 4:28
So the woman left her water jar and went away into town and said to the people,
Joh 4:29
"Come, see a Man who told me all that I ever did. Can this be the Christ?"
Joh 4:30
They went out of the town and were coming to Him.
Joh 4:31
Meanwhile the disciples were urging Him, saying, "Rabbi, eat."
Joh 4:32
But He said to them, "I have food to eat that you do not know about."
Joh 4:33
So the disciples said to one another, "Has anyone brought Him something to eat?
Joh 4:34
Jesus said to them, "My food is to do the will of Him who sent me and to accomplish His work.
Joh 4:35
Do you not say, 'There are yet four months, then comes the harvest'? Look, I tell you, lift up your eyes, and see that the fields are white for harvest.
Joh 4:36
Already the one who reaps is receiving wages and gathering fruit for eternal life, so that sower and reaper may rejoice together.
Joh 4:37
For here the saying holds true, 'One sows and another reaps.'
Joh 4:38
I sent you to reap that for which you did not labour. Others have laboured, and you have entered into their labour."
Joh 4:39
Many Samaritans from that town believed in Him because of the woman's testimony, "He told me all that I ever did."
Joh 4:40
So when the Samaritans came to Him, they asked Him to stay with them, and He stayed there two days.
Joh 4:41
And many more believed because of His word.
Joh 4:42
They said to the woman, "It is no longer because of what you said that we believe, for we have heard for ourselves, and we know that this is indeed the Saviour of the world."
In commemoration of Saint Nicholas the Wonderworker, a reading from The Gospel of Saint Luke the Apostle 6:17-23
Luk 6:17
And coming down with them, He stood on a level place. And a crowd of His disciples, and a great multitude of people from all Judea and Jerusalem, and the sea coast of Tyre and Sidon (who came to hear Him and to be healed of their diseases) were there;
Luk 6:18
also those tormented by unclean spirits; and they were healed.
Luk 6:19
And all the crowd sought to touch Him, for power went out of Him and healed them all.
Luk 6:20
And lifting up His eyes to His disciples, He said, Blessed are the poor, for yours is the kingdom of God.
Luk 6:21
Blessed are you who hunger now, for you shall be filled. Blessed are you who weep now, for you shall laugh.
Luk 6:22
Blessed are you when men shall hate you, and when they shall cut you off, and when they shall reproach you and shall cast out your name as evil, for the sake of the Son of Man.
Luk 6:23
Rejoice in that day and leap for joy. For behold, your reward is great in Heaven. For so their fathers did according to these things to the prophets.
Читання Святого Письма з Євангелії святого апостола Івана 4:5-42
Ів 4:5
Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.
Ів 4:6
Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
Ів 4:7
Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!
Ів 4:8
Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.
Ів 4:9
Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.
Ів 4:10
Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.
Ів 4:11
Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?
Ів 4:12
Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?
Ів 4:13
Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.
Ів 4:14
А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.
Ів 4:15
Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.
Ів 4:16
Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.
Ів 4:17
Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
Ів 4:18
Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.
Ів 4:19
Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.
Ів 4:20
Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.
Ів 4:21
Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.
Ів 4:22
Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.
Ів 4:23
Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.
Ів 4:24
Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.
Ів 4:25
Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.
Ів 4:26
Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...
Ів 4:27
І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?
Ів 4:28
Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:
Ів 4:29
Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?
Ів 4:30
І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.
Ів 4:31
Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!
Ів 4:32
А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.
Ів 4:33
Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?
Ів 4:34
Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.
Ів 4:35
Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!
Ів 4:36
А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.
Ів 4:37
Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.
Ів 4:38
Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.
Ів 4:39
З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!
Ів 4:40
А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
Ів 4:41
Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
Ів 4:42
А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!
У помин святителя і чудотворця Миколая, читання з Євангелії святого апостола Лк 6:17-23
Лк 6:17
Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
Лк 6:18
що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
Лк 6:19
Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
Лк 6:20
А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
Лк 6:21
Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
Лк 6:22
Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.
Лк 6:23
Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
We invite all the faithful to sing in prayer throughout the service, together with our church choir.
Запрошуємо всіх вірних молитовно співати службу разом з хором.