Nineteenth Sunday after Pentecost
Nineteenth Sunday after Pentecost
Commemoration of the Holy Fathers of the Seventh Ecumenical Council (787);
Martyrs Eulampius and Eulampia at Nicomedia and 200 Martyrs with them (296); Martyr Theotecnus of Antioch (4th century); St. Bassian of Constantinople (circa 458); St. Theophilus the Confessor of Bulgaria (716); Saint Amphylochius, Bishop of Volodymyr-Volyn (1122); Synaxis (meeting) of the Saints of Volynia.
A Epistle reading from The Second Epistle [letter] of St. Paul the Apostle to Corinthians 11:31-12:9
2Co 11:31
The God and Father of the Lord Jesus, he who is blessed forever, knows that I am not lying.
2Co 11:32
At Damascus, the governor under King Aretas was guarding the city of Damascus in order to seize me,
2Co 11:33
but I was let down in a basket through a window in the wall and escaped his hands.
2Co 12:1
I must go on boasting. Though there is nothing to be gained by it, I will go on to visions and revelations of the Lord.
2Co 12:2
I know a man in Christ who fourteen years ago was caught up to the third heaven--whether in the body or out of the body I do not know, God knows.
2Co 12:3
And I know that this man was caught up into paradise--whether in the body or out of the body I do not know, God knows--
2Co 12:4
and he heard things that cannot be told, which man may not utter.
2Co 12:5
On behalf of this man I will boast, but on my own behalf I will not boast, except of my weaknesses.
2Co 12:6
Though if I should wish to boast, I would not be a fool, for I would be speaking the truth. But I refrain from it, so that no one may think more of me than he sees in me or hears from me.
2Co 12:7
So to keep me from being too elated by the surpassing greatness of the revelations, a thorn was given me in the flesh, a messenger of Satan to harass me, to keep me from being too elated.
2Co 12:8
Three times I pleaded with the Lord about this, that it should leave me.
2Co 12:9
But he said to me, "My grace is sufficient for you, for my power is made perfect in weakness." Therefore I will boast all the more gladly of my weaknesses, so that the power of Christ may rest upon me.
In commemoration of the Holy Fathers, an Epistle reading from The Epistle [letter] of Saint Paul the Apostle to Hebrews 13:7-16
Heb 13:7
Remember your leaders, those who spoke to you the word of God. Consider the outcome of their way of life, and imitate their faith.
Heb 13:8
Jesus Christ is the same yesterday and today and forever.
Heb 13:9
Do not be led away by diverse and strange teachings, for it is good for the heart to be strengthened by grace, not by foods, which have not benefited those devoted to them.
Heb 13:10
We have an altar from which those who serve the tent have no right to eat.
Heb 13:11
For the bodies of those animals whose blood is brought into the holy places by the high priest as a sacrifice for sin are burned outside the camp.
Heb 13:12
So Jesus also suffered outside the gate in order to sanctify the people through his own blood.
Heb 13:13
Therefore let us go to him outside the camp and bear the reproach he endured.
Heb 13:14
For here we have no lasting city, but we seek the city that is to come.
Heb 13:15
Through him then let us continually offer up a sacrifice of praise to God, that is, the fruit of lips that acknowledge his name.
Heb 13:16
Do not neglect to do good and to share what you have, for such sacrifices are pleasing to God.
Неділя Дев'ятнадцята після П'ятидесятниці
Помин святих отців Сьомого Вселенського Собору (787); Мучеників Євлампія і Євлампії (303-311); Мученика Феотекна (III-IV століття); Преподобного Вассиана (V століття); Преподобного Феофила сповідника (VIII ст.); Святого Амфилохія, єпископа Володимир-Волинського (1122); Собор Волинських святих.
Читання Апостола з Другого Послання [листа] св. ап. Павла до Коринтян 11:31-12:9
2Кор 11:31
Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.
2Кор 11:32
У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,
2Кор 11:33
але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!
2Кор 12:1
Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об'явлень Господніх.
2Кор 12:2
Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба.
2Кор 12:3
І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог,
2Кор 12:4
що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити.
2Кор 12:5
Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, хіба тільки своїми немочами.
2Кор 12:6
Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує від мене.
2Кор 12:7
А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.
2Кор 12:8
Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.
2Кор 12:9
І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.
У помин Святих отців, читання Апостола з Послання [листа] святого апостола Павла до Євреїв 13:7-16
Євр 13:7
Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя переймайте їхню віру.
Євр 13:8
Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!
Євр 13:9
Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив.
Євр 13:10
Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,
Євр 13:11
бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором,
Євр 13:12
тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою.
Євр 13:13
Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо,
Євр 13:14
бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!
Євр 13:15
Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.
Євр 13:16
Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.
A reading of Holy Scripture from The Gospel of Saint Luke the Apostle 7:11-16
Luk 7:11
And it happened on the next day, He went into a city called Nain. And many of His disciples and a great crowd went with Him.
Luk 7:12
And drawing near the gate of the city, even behold, one having died was being carried out, an only son of his mother, and she was a widow. And a considerable crowd of the city was with her.
Luk 7:13
And when the Lord saw her, He had compassion on her and said to her, Do not weep.
Luk 7:14
And He came and touched the bier. And the ones who bore him stood still. And He said, Young man, I say to you, Arise!
Luk 7:15
And the one who was dead sat up and began to speak. And He delivered him to his mother.
Luk 7:16
And fear came on all. And they glorified God, saying, A great prophet has risen up among us; and, God has visited His people.
In commemoration of the Holy Fathers, a reading of Holy Scripture from The Gospel of Saint John the Apostle 17:1-13
Joh 17:1
When Jesus had spoken these words, He lifted up His eyes to heaven, and said, "Father, the hour has come; glorify Your Son that the Son may glorify You,
Joh 17:2
since You have given Him authority over all flesh, to give eternal life to all whom You have given Him.
Joh 17:3
And this is eternal life, that they know You the only true God, and Jesus Christ whom You have sent.
Joh 17:4
I glorified You on earth, having accomplished the work that You gave Me to do.
Joh 17:5
And now, Father, glorify Me in Your Qwn presence with the glory that I had with You before the world existed.
Joh 17:6
"I have manifested Your name to the people whom You gave Me out of the world. Yours they were, and You gave them to Me, and they have kept Your word.
Joh 17:7
Now they know that everything that You have given Me is from You.
Joh 17:8
For I have given them the words that You gave me, and they have received them and have come to know in truth that I came from You; and they have believed that You sent Me.
Joh 17:9
I am praying for them. I am not praying for the world but for those whom You have given Me, for they are Yours.
Joh 17:10
All mine are Yours, and Yours are Mine, and I am glorified in them.
Joh 17:11
And I am no longer in the world, but they are in the world, and I am coming to You. Holy Father, keep them in Your name, which You have given Me, that they may be one, even as We are one.
Joh 17:12
While I was with them, I kept them in Your name, which You have given Me. I have guarded them, and not one of them has been lost except the son of destruction, that the Scripture might be fulfilled.
Joh 17:13
But now I am coming to You, and these things I speak in the world, that they may have my joy fulfilled in themselves.
У Читання Святого Письма з Євангелії святого апостола Луки 7:11-16
Лк 7:11
Одного разу пішов Ісус у місто, що зветься Наїн; з Ним ішло багато учеників і сила народу.
Лк 7:12
Коли Він підходив до міської брами, аж ось винесли вмерлого, єдиного сина у своєї матері, а вона була вдова; і багато народу з міста йшли за нею.
Лк 7:13
Побачивши її, Господь змилосердивсь над нею і сказав їй: не плач.
Лк 7:14
І підійшовши, доторкнувсь до мар. Ті,що несли, стали, і Він сказав: молодче! Кажу тобі встань.
Лк 7:15
І мертвий піднявсь та й став говорити, і віддав його Ісус матері його.
Лк 7:16
І на всіх напав страх, і славили Бога, кажучи: великий пророк настав проміж нас, і Бог зглянувся на людей Своїх.
У помин Святих отців, читання Святого Письма з Євангелії святого апостола Івана 17:1-13
Ів 17:1
Одного разу, звів Ісус очі Свої до неба і сказав: Отче! Прийшов час: прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
Ів 17:2
Як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, Він дав життя вічне.
Ів 17:3
Це ж є життя вічне, щоб знали Тебе єдиного істинного Бога і Того, що Ти послав, Ісуса Христа.
Ів 17:4
Я прославив Тебе на землі, звершив діло, що Ти дав Мені, щоб Я вчинив;
Ів 17:5
І тепер прослав Мене Ти, Отче, у Себе тією славою, що Я мав у Тебе перше, ніж настав світ.
Ів 17:6
Я виявив ім’я Твоє людям, що Ти їх дав Мені з світу; Твої були, і Ти їх дав Мені, і вони слово Твоє зберегли.
Ів 17:7
Тепер зрозуміли вони, що все, що тільки Ти дав мені, є від Тебе;
Ів 17:8
Бо слова, що ти Мені дав, Я їм дав, і вони прийняли і зрозуміли істинно, що Я зійшов од тебе, і увірували, що Ти Мене послав.
Ів 17:9
Я за них благаю; не за світ благаю, а за тих, що Ти дав Мені, бо вони Твої;
Ів 17:10
І все Моє Твоє, і Твоє Моє, і Я прославився в них.
Ів 17:11
І я вже не в світі, вони ж в світі, а Я до Тебе йду. Отче Святий! Збережи їх у ім’я Твоє, тих, що Ти дав Мені, щоб вони були одно, як і Ми.
Ів 17:12
Коли Я був з ними в світі, то беріг їх у ім’я Твоє; тих, що Ти дав Мені, Я охоронив, і ніхто не загинув з них, тільки син погибельний, щоб збулося писання.
Ів 17:13
Тепер же до Тебе йду, і говорю це у світі, щоб мали вони радість Мою у собі повну.
We invite all the faithful to sing in prayer throughout the service, together with our church choir.
Please use the prayer books on the shelves of the pews. Please take these readings home with you after the Liturgy.
Запрошуємо всіх вірних молитовно співати службу разом з хором.
Будь ласка користуйтеся молитовниками які стоять на поличках при лавках.
Будь ласка, візьміть ці читання додому з собою після Літургії.