Seventh Sunday after Pentecost

Commemoration of the Holy Fathers of the First Six Ecumenical Councils (movable holiday on Sunday closest to July 29); Martyr Emilian of Silistra in Bulgaria (363); Martyr Hyacinth of Amastris (4th century); Saint Pambo, hermit of Egypt (386); Saint John the Long-suffering, in the Near Caves of the Kyiv Caves Abbey (1160); Saint Pambo, recluse, in the Distant Caves of the Kyiv Caves Abbey (1241).

Epistle reading from The Epistle [letter] of
Saint Paul the Apostle to the Romans 15:1-7

Rom 15:1

We who are strong have an obligation to bear with the failings of the weak, and not to please ourselves.

Rom 15:2

Let each of us please his neighbour for his good, to build him up.

Rom 15:3

For Christ did not please Himself, but as it is written, "The reproaches of those who reproached You fell on Me."

Rom 15:4

For whatever was written in former days was written for our instruction, that through endurance and through the encouragement of the Scriptures we might have hope.

Rom 15:5

May the God of endurance and encouragement grant you to live in such harmony with one another, in accord with Christ Jesus,

Rom 15:6

that together you may with one voice glorify the God and Father of our Lord Jesus Christ.

Rom 15:7

Therefore welcome one another as Christ has welcomed you, for the glory of God.

In commemoration of the Holy Fathers of the First Six Ecumenical Councils,
a reading from The Epistle of Saint Paul the Apostle to the Hebrews 13:7-16

Heb 13:7

Remember those leading you, who have spoken to you the Word of God, whose faith follow, considering the end of their conduct:

Heb 13:8

Jesus Christ the same yesterday and today and forever.

Heb 13:9

Do not be carried about with different and strange doctrines, for it is good for the heart to be established with grace, not with foods, in which those who have walked in them were not helped.

Heb 13:10

We have an altar of which they have no right to eat, those who serve the tabernacle.

Heb 13:11

For the bodies of those animals, whose blood is brought into the Holy of Holies by the high priest for sin, are burned outside the camp.

Heb 13:12

Therefore Jesus also, so that He might sanctify the people through His own blood, suffered outside the gate.

Heb 13:13

Therefore let us go forth to Him outside the camp, bearing His reproach.

Heb 13:14

For here we have no continuing city, but we seek one to come.

Heb 13:15

By Him, then, let us offer the sacrifice of praise to God continually, that is, the fruit of our lips, confessing His name.

Heb 13:16

But do not forget to do good and to share, for with such sacrifices God is well pleased.

Неділя Сьома після П'ятидесятниці

Помин святих отців Перших Шість Вселенських Соборів (перехідне свято в неділю найближчу до 29 липня); Мученика Еміліана (363); Мученика Якинфа Амастридського (IV століття); Преподобного Памви, пустинника (IV ст.); Преподобного Іоана Багатостраждального, Печерського, в Ближніх печерах (1160); Преподобного Памви, затворника Печерського, в Дальніх печерах (XIII століття).

Читання Апостола з Послання [листа] святого апостола Павла до Римлян 15:1-7

Рим 15:1

Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.

Рим 15:2

Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.

Рим 15:3

Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене.

Рим 15:4

А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.

Рим 15:5

А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

Рим 15:6

щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

Рим 15:7

Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.

У помин Святих Отців Перших Шість Вселенських Соборів,
читання Апостола з Послання святого апостола Павла до Євреїв 13:7-16

Євр 13:7

Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.

Євр 13:8

Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!

Євр 13:9

Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив.

Євр 13:10

Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,

Євр 13:11

бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором,

Євр 13:12

тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою.

Євр 13:13

Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо,

Євр 13:14

бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!

Євр 13:15

Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.

Євр 13:16

Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.

A reading of Holy Scripture from The Gospel of Saint Matthew the Apostle 9:27-35

Mat 9:27

And as Jesus passed on from there, two blind men followed Him, crying aloud, "Have mercy on us, Son of David."

Mat 9:28

When He entered the house, the blind men came to Him, and Jesus said to them, "Do you believe that I am able to do this?" They said to Him, "Yes, Lord."

Mat 9:29

Then He touched their eyes, saying, "According to your faith be it done to you."

Mat 9:30

And their eyes were opened. And Jesus sternly warned them, "See that no one knows about it."

Mat 9:31

But they went away and spread His fame through all that district.

Mat 9:32

As they were going away, behold, a demon-oppressed man who was mute was brought to him.

Mat 9:33

And when the demon had been cast out, the mute man spoke. And the crowds marveled, saying, "Never was anything like this seen in Israel."

Mat 9:34

But the Pharisees said, "He casts out demons by the prince of demons."

Mat 9:35

And Jesus went throughout all the cities and villages, teaching in their synagogues and proclaiming the gospel of the kingdom and healing every disease and every affliction.

In commemoration of the Holy Fathers of the
First Six Ecumenical Councils,
a reading of Holy Scripture from
The Gospel of Saint John the Apostle 17:1-13

Joh 17:1

Jesus spoke these words and lifted up His eyes to Heaven and said, Father, the hour has come. Glorify Your Son so that Your Son also may glorify You,

Joh 17:2

even as You have given Him authority over all flesh so that He should give eternal life to all You have given Him.

Joh 17:3

And this is life eternal, that they might know You, the only true God, and Jesus Christ whom You have sent.

Joh 17:4

I have glorified You upon the earth. I have finished the work which You have given Me to do.

Joh 17:5

And now Father, glorify Me with Yourself with the glory which I had with You before the world was.

Joh 17:6

I have revealed Your name to the men whom You gave to Me out of the world. They were Yours, and You gave them to Me, and they have kept Your word.

Joh 17:7

Now they have known that all things, whatever You have given Me, are from You.

Joh 17:8

For I have given to them the Words which You gave Me, and they have received them and have known surely that I came out from You. And they have believed that You sent Me.

Joh 17:9

I pray for them. I do not pray for the world, but for those whom You have given Me, for they are Yours.

Joh 17:10

And all Mine are Yours, and Yours are Mine; and I am glorified in them.

Joh 17:11

And now I am in the world no longer, but these are in the world, and I come to You, Holy Father. Keep them in Your name, those whom You have given Me, so that they may be one as We are.

Joh 17:12

While I was with them in the world, I kept them in Your name. Those that You have given Me I have kept, and none of them is lost, but the son of perdition, that the Scripture might be fulfilled.

Joh 17:13

And now I come to You, and these things I speak in the world that they might have My joy fulfilled in them.

Читання Святого Письма з Євангелії
святого апостола Матвія 9:27-35

Мт 9:27

Одного разу, коли Ісус ішов то двоє сліпих, ідучи за Ним, кричали й говорили: змилуйсь над нами, Ісусе, Сину Давидів!

Мт 9:28

А як увійшов Він у господу, то приступили до Нього сліпі, і говорить їм Ісус: чи віруєте, що Я можу це вчинити? Вони кажуть Йому: так, Господи!

Мт 9:29

Тоді Він доторкнувся до їх очей і сказав: по вірі вашій нехай буде вам.

Мт 9:30

І відкрились їх очі. І сказав їм Ісус, кажучи: глядіть же, щоб ніхто не довідався.

Мт 9:31

А вони, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.

Мт 9:32

Коли вони виходили, ось привели до Нього чоловіка німого біснуватого.

Мт 9:33

І як вигнав Він біса, то німий заговорив. І народ дивувася, кажучи: ніколи не було такого в Ізраїлі.

Мт 9:34

А фарисеї говорили: Він виганяє бісів через князя бісовського.

Мт 9:35

І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їх синагогах, проповідуючи Євангліє Царства й сціляючи усяку слабість і всяку неміч в людях.

У помин Святих Отців Перших Шість Вселенських Соборів,
читання Святого Письма з
Євангелії святого апостола Івана 17:1-13

Ів 17:1

Одного разу, звів Ісус очі Свої до неба і сказав: Отче! Прийшов час: прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе,

Ів 17:2

Як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, Він дав життя вічне.

Ів 17:3

Це ж є життя вічне, щоб знали Тебе єдиного істинного Бога і Того, що Ти послав, Ісуса Христа.

Ів 17:4

Я прославив Тебе на землі, звершив діло, що Ти дав Мені, щоб Я вчинив;

Ів 17:5

І тепер прослав Мене Ти, Отче, у Себе тією славою, що Я мав у Тебе перше, ніж настав світ.

Ів 17:6

Я виявив ім’я Твоє людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони слово Твоє зберегли.

Ів 17:7

Тепер зрозуміли вони, що все, що тільки Ти дав Мені, є від Тебе;

Ів 17:8

Бо слова, що Ти Мені дав, Я їм дав, і вони прийняли і зрозуміли істинно, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти Мене послав.

Ів 17:9

Я за них благаю; не за світ благаю, а за тих, що Ти дав Мені, бо Вони Твої.

Ів 17:10

І все Моє Твоє, і Твоє Моє, і Я прославився в них.

Ів 17:11

І Я вже не в світі, вони ж в світі, а Я до Тебе йду. Отче Святий! Збережи їх у ім’я Твоє, тих, що Ти дав Мені, щоб вони були одно, як і Ми.

Ів 17:12

Коли Я був з ними в світі, то беріг їх у ім’я Твоє; тих, що Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто не загинув з них, тільки син погибельний, щоб збулося писання.

Ів 17:13

Тепер же до Тебе йду, і говорю це у світі, щоб мали вони радість Мою у собі повну

We invite all the faithful to sing in prayer throughout the service, together with our church choir.

Запрошуємо всіх вірних молитовно співати службу разом з хором.