Fourteenth Sunday after Pentecost
Fourteenth Sunday after Pentecost
Commemoration of Holy Prophet Zacharias and Righteous Elizabeth (1st century), parents of St. John the Forerunner.
Martyrs Thiphael and his sister, Thivea (or Vivea) (98-138); Martyr Euphemia (304); Virgin-martyr Rhais (Raisa) of Alexandria (308); Martyrs Juventinus and Maximus at Antioch (4th century); Martyrs Urban, Theodore, Medimnus, and 77 Companions at Nicomedia (370); Martyr Abdas of Persia (circa 424); Martyrdom of the Holy Passion-bearer Hlib of Rus, in holy baptism David (1015); Martyrdom of St. Athanasius, abbot, of Brest,
by the Latins (1648).
Epistle reading from The Second Epistle [letter] of St. Paul the Apostle to Corinthians 1:21-2:4
2Co 1:21
And it is God who establishes us with you in Christ, and has anointed us,
2Co 1:22
and who has also put his seal on us and given us his Spirit in our hearts as a guarantee.
2Co 1:23
But I call God to witness against me--it was to spare you that I refrained from coming again to Corinth.
2Co 1:24
Not that we lord it over your faith, but we work with you for your joy, for you stand firm in your faith.
2Co 2:1
For I made up my mind not to make another painful visit to you.
2Co 2:2
For if I cause you pain, who is there to make me glad but the one whom I have pained?
2Co 2:3
And I wrote as I did, so that when I came I might not suffer pain from those who should have made me rejoice, for I felt sure of all of you, that my joy would be the joy of you all.
2Co 2:4
For I wrote to you out of much affliction and anguish of heart and with many tears, not to cause you pain but to let you know the abundant love that I have for you.
In commemoration of the Holy Prophet Zacharias, an Epistle reading from The Epistle [letter] of Saint Paul the Apostle to the Hebrews 6:13-20
Heb 6:13
For when God made promise to Abraham, because He could swear by no greater, He swore by Himself,
Heb 6:14
saying, "Surely in blessing I will bless you, and in multiplying I will multiply you."
Heb 6:15
And so, after he had patiently endured, he obtained the promise.
Heb 6:16
For men truly swear by the greater, and an oath for confirmation is to them an end of all strife.
Heb 6:17
In this way desiring to declare more fully to the heirs of promise the immutability of His counsel, God interposed by an oath,
Heb 6:18
so that by two immutable things, in which it was impossible for God to lie, we might have a strong consolation, who have fled for refuge to lay hold upon the hope set before us,
Heb 6:19
which hope we have as an anchor of the soul, both sure and steadfast, and which enters into that within the veil,
Heb 6:20
where the Forerunner has entered for us, even Jesus, having become a high priest forever after the order of Melchizedek.
Неділя Чотирнадцята після П'ятидесятниці
Помин Пророка Захарія і Праведної Єлизавети, батьків св. Іоана Предтечі (I століття);
Мучеників Фифаїла і сестри його Фивеї (Вивеї) (98-138); Мученика Сарвила; Мучениці Раїси (Іраїди) (близько 308); Мучеників Ювентина і Максима воїнів (361-363); Мучеників Урвана, Феодора і Медимна і з ними 77-ми мужів від церковного чину, в Нікомидії постраждалих (370); Мученика Авдія (Авида) в Персії (V століття); Благовірного Князя Гліба, в святому хрещенні Давида (1015); Первомученика Афанасія, ігумена, Брестського (1648).
Читання Апостола з Другого Послання [листа] св. ап. Павла до Коринтян 1:21-2:4
2Кор 1:21
А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,
2Кор 1:22
Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.
2Кор 1:23
А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,
2Кор 1:24
не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!
2Кор 2:1
А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.
2Кор 2:2
Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?
2Кор 2:3
І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!
2Кор 2:4
Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!
У помин Пророка Захарія,
читання Апостола з Послання [листа]
святого апостола Павла до Євреїв 6:13-20
Євр 6:13
Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,
Євр 6:14
говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!
Євр 6:15
І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.
Євр 6:16
Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.
Євр 6:17
Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
Євр 6:18
щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
Євр 6:19
що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,
Євр 6:20
куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
A reading of Holy Scripture from The Gospel of Saint Matthew the Apostle 22:1-14
Mat 22:1
And again Jesus spoke to them in parables, saying,
Mat 22:2
"The kingdom of heaven may be compared to a king who gave a wedding feast for his son,
Mat 22:3
and sent his servants to call those who were invited to the wedding feast, but they would not come.
Mat 22:4
Again he sent other servants, saying, 'Tell those who are invited, See, I have prepared my dinner, my oxen and my fat calves have been slaughtered, and everything is ready. Come to the wedding feast.'
Mat 22:5
But they paid no attention and went off, one to his farm, another to his business,
Mat 22:6
while the rest seized his servants, treated them shamefully, and killed them.
Mat 22:7
The king was angry, and he sent his troops and destroyed those murderers and burned their city.
Mat 22:8
Then he said to his servants, 'The wedding feast is ready, but those invited were not worthy.
Mat 22:9
Go therefore to the main roads and invite to the wedding feast as many as you find.'
Mat 22:10
And those servants went out into the roads and gathered all whom they found, both bad and good. So the wedding hall was filled with guests.
Mat 22:11
"But when the king came in to look at the guests, he saw there a man who had no wedding garment.[1]
Mat 22:12
And he said to him, 'Friend, how did you get in here without a wedding garment?' And he was speechless.
Mat 22:13
Then the king said to the attendants, 'Bind him hand and foot and cast him into the outer darkness. In that place there will be weeping and gnashing of teeth.'
Mat 22:14
For many are called, but few are chosen."
[1] Note: The host of the wedding feast provided guests with suitable wedding garments, so that all would be suitably attired.
In commemoration of the Holy Prophet Zacharias, a reading of Holy Scripture from The Gospel of Saint Matthew the Apostle 23:29-39
Mat 23:29
Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! Because you build the tombs of the prophets, and decorate the tombs of the righteous,
Mat 23:30
and say, If we had been in the days of our fathers, we would not have been partakers with them in the blood of the prophets.
Mat 23:31
Therefore you are witnesses to yourselves, that you are the sons of those who killed the prophets;
Mat 23:32
and you fill up the measure of your fathers.
Mat 23:33
Serpents! Offspring of vipers! How can you escape the condemnation of hell?
Mat 23:34
Therefore, behold, I send prophets and wise men and scribes to you. And you will kill and crucify some of them. And some of them you will scourge in your synagogues and persecute from city to city;
Mat 23:35
so that on you may come all the righteous blood shed on the earth, from the blood of righteous Abel to the blood of Zechariah the son of Berachiah, whom you killed between the temple and the altar.
Mat 23:36
Truly I say to you, All these things shall come on this generation.
Mat 23:37
O Jerusalem, Jerusalem, the one killing the prophets and stoning those who are sent to her, how often would I have gathered your children together, even as a hen gathers her chicks under her wings, and you would not!
Mat 23:38
Behold, your house is left to you desolate.
Mat 23:39
For I say to you, You shall not see Me from now on until you say, "Blessed is He who comes in the name of the Lord."
* Borys and Hlib, in baptism, Roman and David, are the holy princes sufferers of passion, the younger sons of the Saint Kniaz (King/Grand Prince) Volodymyr Svyatoslavvovych, of Kyiv, who were killed on the orders of their elder brother Sviatopolk, in 1015--after their father's death, in the same year. They are the first Ukrainian canonized saints.
Читання Святого Письма з Євангелії святого апостола Матвія 22:1-14
Мт 22:1
Сказав Господь притчу оцю:
Мт 22:2
Царство Небесне подібне до чоловіка царя, що справив весілля своєму синові,
Мт 22:3
І послав слуг своїх кликати званих на весілля, і ті не схотіли прийти.
Мт 22:4
Знов послав він інших слуг, наказуючи: скажіть званим: ось обід мій я наготовив; телята мої і, що вигодовано, заколото, і все готово; приходьте на весілля.
Мт 22:5
Вони ж занедбали те, і пішли: той на поле своє, а той до торгу свого;
Мт 22:6
А останні, схопивши слуг його, знущалися над ними й повбивали їх.
Мт 22:7
І почувши, цар той прогнівався, і послав військо своє, і погубив душогубців тих, і місто їх спалив.
Мт 22:8
Тоді каже слугам своїм: весілля налагоджене, а звані не були достойні.
Мт 22:9
Так ідіть же на роздоріжжя, і всіх, кого стрінете, кличте на весілля.
Мт 22:10
І вийшли слуги ті на дороги й привели всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих, і набралось на весілля повно людей.
Мт 22:11
Цар увійшов подивитись на гостей і побачив там чоловіка, що був не в весільній одежі.[1]
Мт 22:12
Та й каже йому: Як ти увійшов сюди, друже, не маючи одежі весільної? Він мовчав.
Мт 22:13
Тоді цар сказав слугам: Зв’яжіть йому руки й ноги, візьміть його й киньте в тьму надвірню; там буде плач і скрегіт зубів.
Мт 22:14
Бо багато званих, та мало вибраних.
[1] До відома: Коли господар запрошував гостей на весілля, він також постачав їх весільною одежою, щоб усі були відповідно убрані.
У помин Пророка Захарія,
читання Святого Письма з Євангелії святого апостола Матвія 23:29-39
Мт 23:29
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники,
Мт 23:30
та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків.
Мт 23:31
Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
Мт 23:32
Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
Мт 23:33
О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?
Мт 23:34
І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Мт 23:35
Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!
Мт 23:36
Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
Мт 23:37
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
Мт 23:38
Ось ваш дім залишається порожній для вас!
Мт 23:39
Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я!
* Борис і Гліб, в хрещенні Роман і Давид, святі князі-страстотерпці, молодші сини святого рівноапостольного київського князя Володимира Святославвовича, загинули 1015 в міжусобиці після його смерті від руки старшого брата Святополка--після смерти їхнього батька того ж самого року. Вони перші за часом канонізації українські святі.
We invite all the faithful to sing in prayer throughout the service, together with our church choir.
Please use the prayer books on the shelves of the pews. Please take these readings home with you after the Liturgy.
Запрошуємо всіх вірних молитовно співати службу разом з хором.
Будь ласка користуйтеся молитовниками які стоять на поличках при лавках.
Будь ласка, візьміть ці читання додому з собою після Літургії.